Якісні методи оцінки ризиків

Аналіз доцільності витрат

В основі аналізу доречності витрат як якісного методу аналізу ризиків лежить припущення про те, що причиною надмірних витрат може бути один або кілька наступних факторів:

  • Недооцінка проекту або його елементів (стадій) на предпроектному етапі;
  • Незаплановане зміна горизонту планування і проектування витрат;
  • Відмінність технічної оснащеності проекту від запланованої;
  • Вплив зовнішніх факторів (інфляція, економічні та політичні чинники).

Процес аналізу доречності витрат передбачає деталізацію зазначених чинників і складання контрольного переліку, який включає в себе можливе підвищення витрат за різними статтями.

За допомогою аналізу доречності витрат стає можливим розбити процес фінансування проекту на кілька стадій, взаємопов’язаних з етапами реалізації проекту. Такий тип аналізу дозволяє враховувати додаткову інформацію, що виникає в міру реалізації проекту, і відповідно до неї коригувати методи управління ризиками або припинити реалізацію проекту в той момент, коли рівень ризику перевищить допустимий.

Метод аналогій

Метод аналогій є другим найпоширенішим способом оцінки ризику. Суть методу аналогій очевидна з його назви – вона полягає в порівнянні проекту з аналогічними за ступенем ризику і вже реалізованими. За допомогою аналізу ретроспективних даних по інших проектах можна вивчити вплив різних чинників на конкретний проект і визначити його ступінь ризику і негативні наслідки для організації.

Для застосування методу аналогій необхідно володіти відповідною інформацією. Джерелом необхідних даних можуть стати внутрішні ресурси компанії, її інформаційні бази, а також зовнішні рейтинги, експертні думки і результати досліджень. За допомогою мережі Інтернет можна отримати доступ до інформації з різних літературних джерел, думок фахівців в конкретній області і результатами опитувань експертів.

Основною проблемою методу аналогій є вибір аналога для оцінки. Формальних критеріїв для підбору аналогічного проекту не існує, а крім того, визначення можливих факторів, що впливають саме по собі є складним і трудомістким процесом. Більшість проектів, для яких необхідно проводити оцінку ризиків, специфічні і якісно відрізняються навіть від найближчих аналогів, що робить застосування методу аналогій безглуздим через неможливість отримання якісних результатів.

Для отримання достовірних результатів оцінки ризику з використанням методу аналогій слід заздалегідь визначити ступінь точності відповідності аналогічного проекту досліджуваного. Загальноприйняті методологічні вказівки в даній області відсутні, що вимагає від дослідника і оцінювача самостійного прийняття відповідних рішень про допустимий рівень точності.

Метод аналізу доречності витрат і метод аналогій більшою мірою застосовні для описової оцінки ризиків, ніж для отримання точних результатів.

Методи експертних оцінок

Методи експертних оцінок – група методів оцінки ризику, в основі яких лежить висновок експертів у відповідній області.

Застосування методу експертних оцінок починається зі складання переліку ризиків для досліджуваного проекту. Цей перелік згодом надається експертам у відповідній області для оцінки ймовірності настання кожного з представлених в ньому ризиків. Існує безліч варіантів застосування експертного методу оцінки ризиків, до яких відносяться метод Дельфі, попарне порівняння, метод бальних оцінок, ранжування і т.п. Ці методи розрізняються способами оцінки експертами ймовірності ризику, шкалами.

Проблема методів експертної оцінки полягає в залежності точності і достовірності результатів від кваліфікації експерта і методичного забезпечення процесу. Експертна оцінка є суб’єктивною, а також існує складність в процесі підбору експертів і забезпечення процесу оцінки, незалежного від зовнішніх факторів, що впливають на їх думку.

Посилання на основну публікацію