Владна підстава управління

Виключно важливим є те, що управління як явище детермінується ієрархічною структурою суспільства і породжується нею владою. Владою в широкому соціологічному сенсі, виражає незліченні взаємозв’язку між людьми, при яких одні люди в силу різних причин, умов і факторів підкоряються інтересам і волі інших людей або створеним людьми суспільним інститутам: звичаїв, традицій, релігій, моралі, праву і т.д. У нашій країні прийнято сором’язливо замовчувати прояву влади, що зустрічаються на кожному кроці і надають керуючий вплив на нашу свідомість, поведінку і діяльність. Навіть слово має владу, бо воно несе інформацію, орієнтацію, психологічне навантаження і багато іншого, на що ми не можемо не реагувати. Тим часом влада – категорія абсолютно суспільна, хоча знаходяться автори, які намагаються надати властивості влади популяційних відносинам серед тварин, а іноді і рослин, і до того ж за принципом аналогії перенести ці відносини на людські взаємозв’язку.

У зв’язку з цим не можна особливо не підкреслити, що управління є процес і продукт свідомості і волі людей ,, найважливіший напрям дії іхра.зума. Сьогодні багато хто вважає, що розум осоромлений, хоча вся сучасна цивілізація створена розумом і поки зберігається і відтворюється ім. Розум об’єктивно диктує не тільки суспільна поведінка, але й особисте. Розум визначає долю людини, незважаючи на дію безлічі життєвих обставин. І треба не боятися розуму, що виражається в знаннях, досвіді, таланті, а, навпаки, боятися слід відсутності розуму, тобто всякого самодурства, сваволі, безграмотності, авантюризму, некомпетентності та інших подібних явищ, якими, на жаль, заповнені російська історія і сучасність.

Пора усвідомити, що практична дія розуму реалізується саме за допомогою управління, яке з’єднує свідомість людини з його діяльністю. А посередником і рушійною силою (енергією) тут виступає воля, яка призводить до того, що щось осмислене, задумане, логічно сконструйоване неодмінно втілюється в життя, викликає активні практичні дії людей.

Отже, управління породжується і здійснюється мисленням, почуттями і волею людини, а у відносинах між людьми до них додається влада, джерелом якої служить об’єднання людей і створюваних ними ресурсів. Слід акцентувати думка, що управління в спільноті людей (великому чи малому) завжди актуально і виникло тому, що суспільство є відкрита система1, в якій майбутнє зовсім не детерміновано минулим, а залежить від волі, енергії й організованості дій людей. Воно буває таким, яким його спільно творять люди. Історична спадщина, яке люди використовують як «матеріалу» для будівництва свого життя (завтрашнього дня), теж є продуктом життєдіяльності попередніх поколінь і відкрито для них у своїй оцінці і можливостях. Можна його заперечувати, скидати, відмовлятися від нього, але можна ставитися до нього дбайливо, вибірково, брати все цінне і конструктивне і таким чином нарощувати національне багатство. Все впирається у вибір. Крім того, життя окремої людини, колективу, суспільства відкрита і в тому сенсі, що ніщо в ній не дається раз і назавжди, є непорушним і абсолютно стійким, здійснюваним за відомою програмою. Особистісні та соціальні взаємозв’язки відтворюються щодня, щогодини, щохвилини зусиллями свідомості, реальною поведінкою і активною діяльністю людей. Без цього наступають ентропія, хаос, анархія, свавілля, розпад. В таких умовах – відкритості всього людського (суспільного) – управління служить найважливішим суспільним інститутом самозбереження, відновлення, подолання ентропії громадської, а часто й особистого життя. Значить, треба вивчати, розкривати, освоювати сутність управління, з тим щоб краще використовувати його потенціал у вирішенні всіх проблем життєдіяльності людей.

Посилання на основну публікацію