Соціальна ефективність управління персоналом

В сучасних умовах державної економіки все частіше розглядається такий показник, як соціальна ефективність управління персоналом. Весь час вирішуються питання про ефективне використання головного ресурсу будь-якого підприємства – персоналу. При цьому ефективність управління ним розглядається тільки з економічного боку – отримання найбільшої вигоди при малих витратах. Однак в процесі управління людьми зачіпаються не тільки економічні аспекти, особлива увага приділяється соціально-трудових відносин між співробітниками.

Актуальність соціальної ефективності управління персоналом

Популярність соціального менеджменту в сфері управління персоналом обумовлена ​​тим, що саме персонал і є основний рушійний ресурс, який задає вартість кінцевого продукту. Тим самим саме він призводить організацію до зростання всіх економічних показників.

Безліч соціологів та економістів присвятили свої роботи темі дослідження ефективності управління персоналом. У своїх працях вони зачіпали такі теми, як теоретичні аспекти методів оцінки ефективності управління, а також наполягали на застосуванні їх на практиці.

Ефективність системи управління персоналом є невід’ємною частиною ефективності діяльності підприємства в цілому. Однак в даний час немає єдиних підходів до оцінки подібної ефективності. Пов’язано це з тим, що саме поняття системи управління персоналом з’явилося в країні відносно недавно.

Основні особливості соціальної ефективності управління персоналом

Успіх будь-якої організації можна визначити не тільки кваліфікацією співробітників, але і віддачею їх ентузіазму під час трудового процесу. Творчий підхід до виконання своїх посадових обов’язків також позитивно позначається на кінцевому результаті роботи. Всім відомо, що мотиви діяльності співробітників в організації визначаються не тільки економічними факторами, а також психологічними і соціальними.

І чим більше мети організації задовольняють бажання, потреби і інтереси працівника, тим більше ця ж організація отримає віддачу від їх трудової діяльності. У такому випадку і говорять про соціальну ефективності управління персоналом.

Соціальна ефективність управління персоналом – це ступінь застосування можливостей і потенціалу кожного співробітника для досягнення цілей підприємства.

Система управління персоналом необхідна для того, щоб впливати на трудовий потенціал з метою коригування його можливостей в потрібному для підприємства напрямку. Тому рівень соціальної ефективності залежить не тільки від методів роботи з колективом, але і з кожним співробітником окремо.

Соціальна ефективність проявляється в:

  • розвитку трудового потенціалу персоналу організації;
  • можливостях ефективної реалізації даного потенціалу.

Соціальну ефективність можна реалізувати за допомогою системи заходів, які спрямовані на задоволення соціальних і економічних інтересів, очікувань і потреб співробітників організації. Єдиного показника для оцінки соціальної ефективності управління персоналом не існує.

Показники оцінки соціальної ефективності управління персоналом
Соціальна ефективність управління персоналом може оцінюватися за допомогою таких показників:

  • умови і якість праці;
  • організація трудового процесу;
  • професійна і кваліфікована структура;
  • рівень оплати праці;
  • соціальні та психологічні умови в колективі;
  • плинність кадрів.

Поняття соціальної ефективності має на увазі гармонійний розвиток кожного співробітника як особистості, підвищення його професіоналізму, формування сприятливого психологічного клімату, стимулювання соціальної активності та здорового способу життя.

Завдяки цим показникам проявляється якість трудової діяльності. У разі недотримання перерахованих вище показників соціальної ефективності продуктивність праці неминуче знижується.

Для визначення правильної оцінки соціальної ефективності управління персоналом необхідно враховувати такі соціально-психологічні аспекти:

  • система стимулювання і мотивації;
  • психологічний клімат серед співробітників організації;
  • відповідальність кадрів і їх повноваження;
  • якість і кількість міжособистісних комунікативних зв’язків;
  • гнучкість системи просування по кар’єрних сходах;
  • авторитет керівних посадових осіб.

Фактори, що впливають на ставлення співробітників до роботи

Культурно-побутові та соціальні умови праці безпосередньо впливають на ставлення співробітників до трудового процесу. До визначальних факторів можна віднести: безпека праці, рівень професійних хвороб і травматизму на робочому місці, відповідність робочого місця вимогам охорони праці, режим роботи та наявність перерв для відновлення сил, наявність необхідної оргтехніки, правильна освітленість робочого місця, якісна робота комп’ютерної техніки, наявність столових і пунктів медичного обслуговування.

Важливу роль відіграє і наявність соціальної інфраструктури: наявність розташування транспортних мереж до місця роботи і проживання співробітників.

Удосконалення умов праці та приведення їх у відповідність до потреб співробітників є основоположним фактором для стимулювання творчого ставлення до роботи.

Рівень праці – це показник, який відображає рівень соціального розвитку підприємства.

Що стосується показників оплати праці, до уваги береться середня заробітна плата одного працівника, коефіцієнт співвідношення заробітної плати співробітника в організації та регіоні, коефіцієнт співвідношення заробітної плати керівних посад і низькооплачуваної категорії працівників.

Інформативним є аналіз чинників розвитку персоналу, що враховують число співробітників, що пройшли професійне навчання, до загальної чисельності працівників. При цьому до уваги береться середня кількість годин професійного навчання на одного співробітника, а також якість і кількість програм навчання.

Для аналізу застосовуються дані управлінських звітностей, які розроблені в організації, а також ті показники, що зібрані на основі соціологічних досліджень.

Соціальна ефективність управління персоналом має тісний взаємозв’язок з економічною ефективністю. По-перше, економічна ефективність має найвище значення в той момент, коли співробітник максимально віддає свою робочу силу, відповідно підприємство отримує найвищу віддачу його праці. По-друге, соціальна ефективність є стимулом для персоналу і існує тільки в тому випадку, коли організація прибуткова і стійка у зовнішньому середовищі.

У висновку можна сказати, що одним з важливих аспектів соціальної ефективності управління персоналом є її спрямованість на максимально ефективне використання здібностей і розвиток внутрішнього потенціалу співробітників.

Посилання на основну публікацію