Рольовий аспект взаємодії c організацією

Визначення рольового аспекту взаємодії людини і організації

Кожен елемент системи наділений певною кількістю властивостей, які визначають його роль і місце в цій системі. За оцінкою результатів люди сподіваються на винагороду, яка повинна принести їм задоволення. Незважаючи на це, ціна цієї винагороди визначається рольовим участю співробітника в процесі реалізації діяльності організації.

Організація очікує від людини виконання певної ролі і, якщо людина ефективно діє для виконання своєї функції, отримуючи при цьому задоволення від своєї діяльності, у взаємодії індивіда і організаційного середовища не виникає ніяких протиріч. Для того, щоб уникнути таких протиріч, в організації повинна бути встановлена ​​чітка і зрозуміла для співробітників угруповання ролей, значення і сутності кожної ролі в загальній організаційній системі.

Суть рольового аспекту взаємодії людини і організації

Для визначення позитивного сприйняття рольових функцій людини в організації сучасний менеджмент застосовує способи організації корпоративної культури організації. Розвиток корпоративної культури також актуально в світлі досягнень цілей ефективного управління людськими ресурсами. Перш слово “культура” означало інструмент, механізм, необхідний для виживання людства.

Згодом цей термін став володіти відтінком меншою категоричності, проте суть залишилася колишньою. Співробітник, що не розділяє і не погоджується з існуючою корпоративною культурою, не зможе вижити в компанії. Що говорить про відсутність балансу між вопріятія рольового місця людиною і потреб організації.

Деякі елементи класичної характеристики терміна по Ф. Харрису, яка відображає суть рольового аспекту взаємодії людини і організації:

  • ідентифікація та мета (відчуття себе в структурі, свого місця, місії);
  • одяг, зовнішній вигляд (дрес-код компанії);
  • час і його усвідомлення (тайм-менеджмент, планування);
  • цінності і норми (система потреб, пріоритетів, стандарти поведінки);
  • переконання і відносини (міфи, красиві легенди про створення компанії, філософія, традиції).

Сучасна модель взаємодії людини і організації

На підставі поданих класичних характеристик можна охарактеризувати і більш сучасну модель, засновану на формуванні рольової функції співробітника в організації.

Дана концепція розроблена відомою компанією, яка надає послуги в сфері харчування. Модель включає наступні основні атрибути корпоративної культури: самоусвідомлення, розуміння цілей, самостійність, чуйність, уміння чути правду, відвертість, активність, протистояння труднощам, авторитет, сміливі мрії.

Дана модель приведена в якості яскравого прикладу формування командного духу. Вона заснована на визначенні корпоративної культури компанії Starbucks з книги Говарда Бехера “Справа не в каві”.

Окремі люди і команда – це єдине ціле, це організм, який працює злагоджено і системно, взаємно доповнюючи один одного.

Формування корпоративної культури розглянутої корпорації грунтувалося саме на команді людей з їх проблемами, досягненнями, творчим підходом. Там були не тільки готові фахівці – професіонали своєї справи, націлені виключно на досягнення власних цілей.

Історія цієї компанії яскраво показує, що саме на їх прикладі необхідно для створення цього самого “духу”, який пронизує всіх співробітників зсередини і дає їм сили і можливість зробити все необхідне для підприємства.

Далі – один із прикладів донесення принципів компанії до всіх співробітників на підставі все тієї ж фірми. У Starbucks був створений буклет “Книга зеленого фартуха”, де перераховані керівні принципи, загальні для всіх працівників. Це зовсім тоненька і дуже проста книжка, але ніхто і ніколи не скаржився на її примітивність. Вона не містила ні строгих інструкцій, ні заборон. Лише нагадувала про те, за що вони стоять в їх кафе, і що вони можуть зробити.

На підставі вищевикладеного можна зробити акцент на тому, що формування команди для досягнення загальних цілей або формування груп для досягнення індивідуальних цілей залежить виключно від завдань компанії. Як наслідок, буде створена цільова корпоративна культура, яка буде (або не буде) сприяти успішному рольового взаємодії людини і організації.

Посилання на основну публікацію