Процес управлінського контролю

Поняття і процес управлінського контролю

Найважливішою функцією менеджменту є управлінський контроль – це та, функція без якої інші функції, такі як організація, планування, мотивація або керівництво, не зможуть бути реалізовані в повній мірі.

Весь процес управлінського контролю формується в три основних етапи:

  • Найперший етап заснований на тому, що йде розробка необхідних стандартів і показників критеріїв контролю.
  • Другий етап вже зіставляє фактичні результати контролю з тими стандартами і показниками, які були закладені в основу контролю.
  • На третьому етапі проводиться корекція тих фактичних показників, які не співпали зі стандартами.

Розглянемо їх особливості.

Розробка стандартів і показників критеріїв контролю

Стандарти або показники контролю – це певного роду зразки, на які організація повинна рівняти свої показники діяльності, ці дані вважаються як вихідні або як еталон для зразка.

Стандарти мають певні особливості: вони повинні мати рамки за часом, також вихідний критерій, за яким і будуть вестися надалі все коригувальні дії або зіставлення показників.

У деяких випадках, найчастіше, стандарт у багатьох видах діяльності складно встановити або визначити. Так, якщо мова йде про якісь математичних показниках або економічних, наприклад, вага, рентабельність, виручка, ціна, то тут в питаннях про стандарти мови не йде. А якщо діяльність підприємства пов’язана з творчістю, наприклад, арт – дизайн або музична студія. В даному випадку складно знайти вихідний стандарт, на який можна б було спиратися. В даному випадку вдаються до експертної групи, тобто збирають певних людей, знавців в тій чи іншій діяльності, кілька людей, щоб вони змогли дати багатогранний відповідь на творчий потенціал підприємства.

Зіставлення фактичних результатів зі стандартами контролю

Будь-яка організація у своїй діяльності повинна прагнути до абсолютними показниками, коли фактичні результати її діяльності рівні стандартам, прийнятим в тій чи іншій сфері праці. Але найчастіше, більшість підприємств не має можливості досягати подібних показників в реальній роботі, тому перешкоджає ряд різних причин. Але, є також і поняття відхилення від нормативу, воно може бути більшим, нормальним, або дуже великим, коли підприємство трохи відстає від стандартів, в цьому немає нічого страшного, навпаки, вважається, що реальний стан справ. Якщо суб’єкт господарювання відхилення дуже велике, і воно йде за межі точки беззбитковості, то тут вже можна говорити про реальні проблеми, які вимагають негайних рішень.

Система контролю вимагає від організації певних витрат, тому щоб подібна система була ефективною треба щоб економічний ефект перевищував витрати. В цьому випадку підприємствам пропонується використовувати метод виключення, за яким і вести систему контролю. Суть даного методу визначається тим, що система контролю повинна почати працювати тільки в тій ситуації, коли відхилення показників від стандартних велике і вимагає втручань.

Коригування фактичних показників, які відхилилися від стандартних

Отже, коригування фактичних показників проводитися в тих випадках, коли є у підприємства реальні проблеми і потрібне втручання. Тут у керівників є кілька способів подальших дій:

  • Не реагувати на ситуацію;
  • Намагатися усунути проблему;
  • Поміняти систему показників стандартів.

У будь-якому випадку, керівництво компаній самостійно вибирають шлях, по якому буде проводитися процедура контролю, і наскільки потрібне втручання в діяльність підприємства. Від грамотного рішення залежить в цілому подальша система контролю підприємства та підсумкові показники.

Посилання на основну публікацію