Поняття про підрозділ, групі, колективі

Організація, установа, підприємство складається з підрозділів, груп, колективів. Підрозділом називається відносно мала група, що має власний перелік функціональних обов’язків (завдань) і є системоутворюючим елементом організаційної структури підприємства.

Існує три основних види підрозділів організації: адміністративний апарат, виробничі групи, комітети.

Ефективне функціонування підрозділів, груп і колективів залежить від наступних факторів:

– Розміру (3-9 чол.);

– Складу – ступеня подібності особистостей і точок зору, підходів, які вони проявляють при вирішенні проблем;

– Групових норм;

– Згуртованості – заходи тяжіння членів групи один до одного;

– Конфліктності;

– Статусу і функціональної ролі її членів.

Сучасний рівень розвитку виробництва обумовлений необхідністю не тільки об’єднання людей в групи, але і необхідністю колективної праці, що актуалізує поняття колектив.

Колектив – це сукупність осіб, які мають спільну мету, повноваження і відповідальність членів один перед одним.

Трудовий колектив – це об’єднання працівників, що здійснюють спільну трудову діяльність і взаємодіють один з одним таким чином, що кожна особа, впливає на інших осіб і одночасно перебуває під їхнім впливом. Трудові колективи створюються керівництвом у процесі поділу праці для організації виробничого, торговельного та іншого процесу.

Ефективність діяльності колективів залежить від розміру і складу робочих груп, від групових норм, згуртованості людей, ступеня конфліктності, статусу і функціональних ролей членів груп.

При створенні колективу слід створювати соціоматріци і соціограма:

Социоматрица для групи з 4 осіб

Трудові колективи, в яких система відносин визначається приписами, інструкціями, розпорядженнями і нормативами підприємств називаються формальними. Формальний колектив необхідний для того, щоб підприємство могло функціонувати. У розвитку формального колективу велика роль влади, повноважень.

Основні елементи формального колективу:

  • – Розподіл праці;
  • – Субординація посад по вертикалі;
  • – Система комунікацій.

Неформальні трудові колективи – це спонтанно утворилися групи людей, які вступають в регулярну взаємодію для досягнення певних цілей. Ці цілі є причиною існування неформальних організацій. У великій організації існує не одна, а кілька таких організацій. Вони загалом організовані як формальні, але мають лідерів (може бути двоє). Неформальні колективи можуть створювати для організації проблеми: зниження ефективності діяльності підприємства, поширення неправдивих чуток, опір прогресивним змінам.

Різниця:

– Лідери формальних організацій мають підтримку у вигляді делегованих їм повноважень і діють в рамках певної конкретної функціональної області;

– Неформальні лідери виконують дві основні функції: допомога групі в досягненні цілей, підтримка її існування, соціальну взаємодію.

Процес формування колективу (5 ступенів):

  • – Неусвідомлене об’єднання;
  • – Усвідомлення ситуації об’єднання;
  • – Згуртування неформальної групи;
  • – Визнання членства, приналежності колективу;
  • – Вирішення завдань, які можливі тільки при колективному взаємодії.
Посилання на основну публікацію