Організація, установа, підприємство складається з підрозділів, груп, колективів. Підрозділом називається відносно мала група, що має власний перелік функціональних обов’язків (завдань) і є системоутворюючим елементом організаційної структури підприємства.
Існує три основних види підрозділів організації: адміністративний апарат, виробничі групи, комітети.
Ефективне функціонування підрозділів, груп і колективів залежить від наступних факторів:
– Розміру (3-9 чол.);
– Складу – ступеня подібності особистостей і точок зору, підходів, які вони проявляють при вирішенні проблем;
– Групових норм;
– Згуртованості – заходи тяжіння членів групи один до одного;
– Конфліктності;
– Статусу і функціональної ролі її членів.
Сучасний рівень розвитку виробництва обумовлений необхідністю не тільки об’єднання людей в групи, але і необхідністю колективної праці, що актуалізує поняття колектив.
Колектив – це сукупність осіб, які мають спільну мету, повноваження і відповідальність членів один перед одним.
Трудовий колектив – це об’єднання працівників, що здійснюють спільну трудову діяльність і взаємодіють один з одним таким чином, що кожна особа, впливає на інших осіб і одночасно перебуває під їхнім впливом. Трудові колективи створюються керівництвом у процесі поділу праці для організації виробничого, торговельного та іншого процесу.
Ефективність діяльності колективів залежить від розміру і складу робочих груп, від групових норм, згуртованості людей, ступеня конфліктності, статусу і функціональних ролей членів груп.
При створенні колективу слід створювати соціоматріци і соціограма:
Социоматрица для групи з 4 осіб
Трудові колективи, в яких система відносин визначається приписами, інструкціями, розпорядженнями і нормативами підприємств називаються формальними. Формальний колектив необхідний для того, щоб підприємство могло функціонувати. У розвитку формального колективу велика роль влади, повноважень.
Основні елементи формального колективу:
- – Розподіл праці;
- – Субординація посад по вертикалі;
- – Система комунікацій.
Неформальні трудові колективи – це спонтанно утворилися групи людей, які вступають в регулярну взаємодію для досягнення певних цілей. Ці цілі є причиною існування неформальних організацій. У великій організації існує не одна, а кілька таких організацій. Вони загалом організовані як формальні, але мають лідерів (може бути двоє). Неформальні колективи можуть створювати для організації проблеми: зниження ефективності діяльності підприємства, поширення неправдивих чуток, опір прогресивним змінам.
Різниця:
– Лідери формальних організацій мають підтримку у вигляді делегованих їм повноважень і діють в рамках певної конкретної функціональної області;
– Неформальні лідери виконують дві основні функції: допомога групі в досягненні цілей, підтримка її існування, соціальну взаємодію.
Процес формування колективу (5 ступенів):
- – Неусвідомлене об’єднання;
- – Усвідомлення ситуації об’єднання;
- – Згуртування неформальної групи;
- – Визнання членства, приналежності колективу;
- – Вирішення завдань, які можливі тільки при колективному взаємодії.