Політичні та адміністративно-законодавчі ризики

Політичний ризик є ймовірність негативного впливу на діяльність суб’єктів економіки з боку держави за допомогою проведеного ним політичного курсу розвитку країни.

Політичні ризики є системними ризиками. Отже, підприємці не можуть безпосередньо впливати на них вплив, однак повинні враховувати їх у своїй діяльності. Джерелами політичних ризиків можуть стати такі події, як:

– Військові дії, локальні військові конфлікти;

– Здійснення революцій, переворотів і т. П .;

– Загострення внутрішньополітичної ситуації в країні внаслідок проведення глобальних політичних заходів, таких, як референдуми, вибори;

– Зміни в політичному курсі, що проводиться державою (наприклад, націоналізація, конфіскація майна, що належить іноземним фірмам, відмова нового уряду виконувати зобов’язання старого і т. Д.);

– Зміни геополітичної ситуації в регіоні і т. П.

Оцінка політичного ризику, як правило, проводиться

експертними методами. Як приклад можна навести методику, розроблену фахівцями Світового банку, згідно якої розраховується політичний рейтинг країни (Political Rating – PR). Його значення відповідає рівню ризику і змінюється в діапазоні від PR-1 (мінімальний ризик) до PR-9 (максимальний ризик). При оцінці рейтингу враховуються такі параметри, як період, на який політична ситуація в країні є прогнозованою, ставлення держави до виплати зовнішнього боргу, стабільність проведеного урядом політичного курсу.

Наслідком реалізації конкретних політичних рішень всередині держави є виникнення адміністративно-законодавчих ризиків, які являють собою ймовірність несприятливого впливу на суб’єкти економіки в результаті адміністративних і законодавчих змін. Джерелами даної групи ризиків можуть бути:

1) введення відстрочки або мораторію на різні види платежів, включаючи і зовнішні платежі. Обмеження можуть стосуватися термінів платежів, видів розрахунків (наприклад, заборона бартерних операцій), тимчасової зупинки переказу грошових коштів в ту чи іншу країну;

2) зміни в податковому законодавстві. Несприятливо на діяльності підприємств можуть позначитися збільшення існуючих податкових ставок, розширення бази оподаткування та введення нових платежів, зміна порядку розрахунків і стягнення податків;

3) обмеження в конвертації національної валюти (обмін її на іноземну). Ці обмеження можуть виражатися в жорсткій фіксації курсу обміну валют, що призводить до дисбалансу з ринковою кон’юнктурою, обмеження можливостей вигідного обміну валют, зростанню тіньових валютних операцій. Крім того, можуть регламентуватися розмір суми обмінних операцій, частка валютної виручки, обов’язково підлягає до продажу і т. П. Дана група ризиків більшою мірою впливає на компанії, зайняті зовнішньоекономічною діяльністю;

4) проблеми, пов’язані з обмеженням прав власності по створюваним фірмою продуктам. Дана група ризиків обумовлена ??рівнем розвитку законодавства щодо інтелектуальної власності та авторських прав та практикою його застосування. Наприклад, великі втрати несуть виробники ліцензійної аудіо-і відеопродукції в країнах, де таке законодавство недосконале. Сюди ж відносяться ризики виробничого шпигунства, незаконної імітації оригінального продукту і т. П .;

5) можливі конфлікти фірми до законодавства, зумовлені специфікою її діяльності. Конфлікти можуть стати результатом того, що виробництво порушує вимоги природоохоронного законодавства, знову розроблений продукт не відповідає державним стандартам у певній сфері і т. П.

В цілому рівень адміністративно-законодавчих ризиків визначається тим, наскільки у державі розвинена правова база економічної діяльності та наскільки досконала система виконання законодавства. Очевидно, що в країнах з перехідною економікою та розвиваючих країнах ймовірність реалізації адміністративно-законодавчих ризиків буде вище.

Посилання на основну публікацію