Подібність і відмінності теорій лідерства

Керівник і лідер

В європейських країнах з розвинутою економічною системою поняття лідерства та керівництва сприймаються як рівнозначні, тотожні. Розглянемо практичний приклад, для того щоб зрозуміти відмінності цих понять.

Керівник – формальний лідер, призначений для виконання певного виду діяльності

Будь-яка фірма складається з формальних і неформальних елементів. Тому відносини в колективі можуть оцінюватися з формальної і неформальної позиції. До формальних відносин можна віднести посадові інструкції, розпорядження і дії. До неформальних відносин можна віднести емоційну і психологічну основу психологічної поведінки.

Керівник – формальний лідер, певний посадовими інструкціями. Лідер – неформальний керівник, обраний більшістю по чудовим якостям.

Лідер – неформальний керівник більшості працівників, який очолює неформальну групу.

Керівник має великі переваги, функціями, санкціями, можливостями.

Лідер висловлює думку більшості, але не має реальної можливості впливати на ситуацію, зачіпаючи лише емоційну сторону колективу.

Відмінності лідера від керівника

  • Керівник призначається – лідер вибирається
  • Керівник наділений санкціями – лідер можливостями
  • Керівник делегує – лідер переконує
  • Керівник штрафує – лідер ігнорує
  • Керівник контролює – лідер аналізує

Теорії лідерства

  • Керівник і лідер – одна особа
  • Керівник і лідер – союзники
  • Керівник і лідер терплять один одного
  • Керівник протистоїть лідеру
  • Лідер і керівник у відкритому конфлікті один з одним

Найсприятливіша теорія і найбільш бажаний сценарій для кожного керівника. Відкриваючи фірму і надаючи роботу людям, керівник сподівається, що співробітники сприймають його як формального і неформального лідера. У цій ситуації управляти колективом стає дуже легко, оскільки рішення керівника не обговорюються і не ставляться під сумнів. На практиці таких підприємств дуже мало.

Керівник і лідер – союзники

Одна з найбільш сприятливих ситуацій в практиці керівника. Вона виникає в тому випадку, якщо колектив, керівник і лідер знаходяться в союзі. Вони діють на благо фірмі і розвивають її. Формальним лідером є керівник, неформальним лідером є обраний представник колективу. Колектив при цьому розуміє і сприймає дії керівника і лідера, діючи адекватно.

Допустима ситуація, при якій формальний лідер – керівник знає і допускає існування неформального керівника. У такій ситуації найголовнішим є не допустити прямої конфронтації між керівником і лідером. Така ситуація підриває авторитет керівника і ставить його під сумнів. Лідер налаштовує колектив проти начальника, не дає йому можливості ефективно працювати, розкрити свій потенціал.

Два останніх сценарію розвитку відносин між керівником і лідером є негативними і вимагають негайної реакції з боку керівника. Лідер, виходячи на рівень відкритого конфлікту, підриває його авторитет і створює загрозу для ефективної взаємодії керівника і колективу. Такий лідер повинен негайно усуватися з колективу. У тому випадку, якщо ситуація не зміниться, то керівник буде змушений поміняти весь колектив. У разі відкритого конфлікту – це найкращий варіант, оскільки співробітники будуть пам’ятати цю ситуацію і шукати нового лідера для задоволення своїх неформальних інтересів.

Посилання на основну публікацію