Планування організаційної структури

Принципи планування організаційної структури

При плануванні організаційної структури слід враховувати такі базові основоположні принципи, як:

  • принцип відповідності структури управління і завдань діяльності організації і всіх виробничих ланок;
  • принцип чіткого поділу праці всередині апарату управління і його спеціалізація;
  • принцип скорочення багатоступінчатість управління, наближення до виробництва оперативного керівництва;
  • принцип єдності керівництва всіх ланок управління і ділянок виробництва;
  • принцип оснащення апарату управління оргтехнікою, засобами автоматизації та обчислювальною технікою, засобами збору, зберігання і передачі інформації;
  • принцип створення умов для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Реалізація даних принципів на практиці означає, що процес планування організаційної структури повинен враховувати одночасно безліч різних чинників і параметрів впливу.

В цілому, управління в будь-якій фірмі має спільні завдання, а значить, закони управління також є загальними. Практичні ж застосування цих законів в «польових» умовах менеджменту конкретизує і зміст управління.

Управлінські аспекти планування організаційних структур

Процес управління має на увазі включення ряду базових аспектів:

  • Інституційний: «хто» управляє «ким.
  • Функціональний: «як» управління здійснюється і «як» впливає воно на керованих.
  • Інструментальний: то, «ніж» управління здійснюється.

При плануванні організаційної структури необхідно пам’ятати, що діяльність будь-якої організації характеризується певними цілями і обмеженнями. Всі вони покликані порівняти існуючий стан справ з бажаним, визначити керівні вимоги до дій і критерії при прийнятті рішень, а також вибрати інструменти і методику контролю.

При цьому, в процесі планування структури можуть бути встановлені різні типи цілей: прагнення до нарощування доходів і зміцненню майнового добробуту, підтримання стабільності, мета збільшити оборот і ринкову частку, скоротити витрати або завоювати певний імідж в очах потенційного споживача.

Фактори, які визначають основу структури управління

Основний фактор, який встановлює можливі обмеження і контури майбутньої організаційної структури – це власне організація.

Безсумнівно, відмінність організацій за багатьма критеріями, в умовах такого великого розмаїття організацій безумовним є і наявність численних підходів до формування управлінської структури.

Так, структура управління міжнародної корпорації набагато складніше фірми, в якій працюють лише кілька людей. При збільшенні розмірів організації, а значить, і обсягу роботи менеджменту, має розвиватися поділ праці, необхідно формувати вузькоспеціалізовані ланки (в області фінансового, кадрового, виробничого, інноваційного управління і т.д.), контроль і координація яких вимагає особливої ​​злагодженості.

Важливо розуміти, що структура управління повинна бути пов’язана з фазою життєвого циклу організації. В умовах стадії зародження для управління досить самого підприємця. Стадія зростання характеризується появою функціонального поділу праці менеджменту. Стадія зрілості часто зумовлює в структурі управління тенденцію до децентралізації. В умовах стадії спаду повинні бути вжиті заходи щодо вдосконалення структури відповідно тенденціями і запитам ринку і споживача. Нарешті, управлінська структура на стадії ліквідації організації може бути або повністю зруйнованої, або повністю реорганізованої.

При плануванні структури управління важливо враховувати вплив змін в організаційно-правовій формі самого підприємства.

Наприклад, включення фірми в склад іншого об’єднання, (концерн або асоціація) має на увазі часткове перерозподіл управлінських функцій для централізації влади, що призводить і до зміни структури управління.

Ще один важливий фактор планування управлінської структури – це розвиток інформаційних технологій всередині самого підприємства. Загальна динаміка до децентралізації “електронного інтелекту» (зростання кількості персональних комп’ютерів з одночасним зростанням області застосування локальних мереж на рівні підприємства), може привести до скорочення або зовсім до ліквідації обсягу робіт в розрізі деяких функцій середнього і нижчого рівня менеджменту.

Посилання на основну публікацію