Планування і контроль мотивації в менеджменті

Сутність і зміст мотивації в менеджменті

Питання мотивації в менеджменті є одними з основних, оскільки саме мотивація дозволяє ефективно управляти людьми, направляючи їх діяльність в потрібне русло. Стосовно сфери менеджменту і управління, під мотивацією розуміється ряд дій керівництва, які спонукають співробітників до активізації їх діяльності заради досягнення цілей, що стоять перед організацією.

Для того щоб розібратися в суті мотивації, необхідно розібратися з термінологією, зокрема з такими поняттями як мотив, потреба і стимул.

Мотив – це все те, що спонукає людину до скоєння певних дій.

Мотиви формуються на основі потреб, а потреби являють собою потребу людини в чому-небудь.

Стимул – зовнішній стимул до активізації мотиву, заснованого на потреби.

Стимули виступають в якості зовнішніх важелів впливу і стимулюють дію певних мотивів.

Таким чином, мотивація заснована на формуванні у працівників організації необхідних мотивів праці. Простіше кажучи це процес спонукання членів трудової організації до досягнення поставлених перед нею цілей.

З точки зору процесного підходу мотивація являє собою послідовний процес стимулювання, що складається з ряду стадій.

Сам по собі процес мотивації дуже складний і неоднозначний. На сьогоднішній день сформовано чимало мотиваційних теорій, що визначають базові фактори і мотиви, які спонукають співробітників до високоефективної праці. Єдності підходів в цьому питанні не вироблено досі.

Так чи інакше, основною метою мотивації в менеджменті виступає забезпечення ототожнення цілей кожного співробітника з цілями компанії. У цьому випадку має місце бути ефективна система стимулювання, незмінно призводить до зростання продуктивності і ефективності праці працівників. У тому випадку, якщо співробітники зацікавлені і залучені в робочий процес, вони краще виконують свої трудові обов’язки.

До числа основних завдань мотивації в менеджменті прийнято відносити:

  • залучення персоналу в компанію;
  • збереження співробітників в організації і забезпечення їх лояльності;
  • формування у працівників організації розуміння сутності і значення мотивації в процесі праці;
  • стимулювання продуктивної поведінки;
  • контроль за витратами на робочу силу;
  • адміністративна ефективність і простота.

Досягнення представлених завдань забезпечується за допомогою використання відповідних методів і механізмів. Всі вони умовно діляться на дві великі групи. Перша включає в себе покарання і заохочення, а друга заснована на психологічному впливі.

Сама по собі мотивація є однією з п’яти основних функцій менеджменту. У той же час він складається з цілого ряду елементів, невід’ємною частиною яких виступають планування і контроль. Розглянемо їх більш детально.

Особливості планування і контролю мотивації в менеджменті

Під плануванням в загальному сенсі слова розуміється процес вироблення і прийняття рішень, що дозволяють забезпечувати ефективність функціонування і розвитку організації в майбутньому. Незалежно від сфери реалізації воно передбачає необхідність постановки цілей, завдань і дій на перспективу.

Планування мотивації в менеджменті – процес формування і розробки системи стимулювання співробітників організації до високоефективного труда, що сприяє досягненню цілей, що стоять перед компанією.

Планування мотивації в менеджменті включає в себе ряд заходів. До їх числа відносяться:

  • вибір і розробка систем оплати праці;
  • визначення трудової мотивації в розрізі різних категорій працівників;
  • визначення форм участі співробітників (особливо управлінців) в прибутках і капіталі;
  • використання коштів морального і матеріального заохочення.

В основі планування мотивації завжди лежить побудова відповідних систем мотивації і стимулювання праці. Їх вибір залежить від форм організації праці, функціональний обов’язків персоналу і ступеня залежності кінцевих результатів діяльності організації від трудових зусиль її працівників.

Крім іншого планування мотивації спирає на ряд мотиваційних принципів. Провідна роль серед них відводиться збагаченню змісту і створення комфортних умов праці, створення можливостей для самореалізації співробітників, їх оптимальному включенню в усі етапи виробничого процесу і створення можливостей для розширення виробничої автономії працівників.

Завершальним етапом планування мотивації виступає реалізація сформованої мотиваційної системи. Сама по собі мотивація вимагає контролю. Мова в першу чергу йде про необхідність оцінки ефективності обраної системи стимулювання і ступеня її відповідності генеральним цілям функціонування організації.

Контроль мотивації – це процес забезпечення досягнення організацією цілей мотиваційного процесу.

Контроль мотивації передбачає формування стандартів, вимірювання фактично досягнутих результатів і проведення коректувань. Крім цього, він передбачає необхідність вирішення цілого ряду завдань. До них відноситься оцінка ступеня задоволеності співробітників діючої системи мотивації та її відповідність їх актуальним потребам.

Реалізація контролю мотивації в міру необхідності дозволяє виконувати дії щодо запобігання відхилень від намічених в мотиваційному процесі організацією цілей.

Як показує практика, запорукою успішності мотивації в менеджменті виступає відповідність сформованої системи стратегічним і тактичним цілям бізнесу. Більш того, вона повинна відповідати як потребам ратників, так і можливостям організації. Оцінка її відповідності з цими положеннями забезпечується в процесі контролю за її реалізацією.

Посилання на основну публікацію