✅Основні підходи до визначення поняття «менеджмент»

Існує шість підходів до визначення поняття «менеджмент», в кожному з яких цей термін визначається як:

  • наука;
  • процес прийняття і реалізації управлінського рішення;
  • орган управління;
  • люди, що керують організацією;
  • вид діяльності (функція або процес);
  • мистецтво.

Розглянемо кожен з цих підходів більш докладно.

Менеджмент як наука

Теорія менеджменту належить до класу соціально-економічних наук. Наукові основи менеджменту містять систему наукових знань, яка складає теоретичну базу практики управління і забезпечує цю практику науковими рекомендаціями.

Об’єктом вивчення в теорії управління є соціально-економічна система.

Проблематика менеджменту як науки складають: методологія і організація управління, диференціація і інтеграція діяльності, соціально-економічні та організаційно-технічні аспекти.

Менеджмент як процес прийняття рішення

Будь-яка ситуація, що виникає в процесі управління, класифікується як завдання, що вимагає від менеджера прийняття відповідного рішення і, при необхідності, коригування програми дій і формулювання цілей.

Основою прийняття управлінського рішення є надходить до менеджера інформація, яка підлягає відповідній обробці. Прийняте на основі отриманої та обробленої інформації рішення розбивається на складові частини, тобто конкретизується для виконавців різного рівня. Також необхідно здійснювати контроль виконання прийнятого рішення.

Аналіз інформації та наступне прийняття на її основі рішень становить технологію менеджменту.

Менеджмент як організація

При цьому підході менеджмент розглядається як організація управління деяким об’єктом (комерційної або громадською організацією, політичною партією, об’єднанням людей і т.д.) для досягнення певних цілей (одержання прибутку, перемога на виборах і т.д.). Таким чином, суть менеджменту полягає в забезпеченні певних результатів в ході діяльності.

Організація ділиться на структурні одиниці (підрозділу), які виконують покладені на них завдання. Діяльність цих підрозділів спрямовується і координується.

Таким чином, в будь-якій організації формується орган управління, управлінський апарат різних рівнів, які становлять систему управління.

Менеджмент як люди, що керують організацією

Цей підхід передбачає, що процес управління забезпечується професійно підготовленими фахівцями. Для здійснення керівництва організацією менеджер повинен володіти певними знаннями, навичками, які дозволять йому ефективно досягати поставлених результатів за рахунок використання різних ресурсів (потенціал інших людей, гроші, час, виробничі потужності, інформація, наукові розробки та ін.).

Складовими менеджменту при даному підході є наступні фактори:

  • корпоративна (організаційна культура);
  • стиль керівництва;
  • форми управління;
  • участь працівників в управлінні організацією.

Професійний менеджер в рамках своїх повноважень і компетенції повинен вміти планувати, організовувати і мотивувати підлеглих, враховуючи особливості зовнішнього середовища.

Менеджмент як функція і процес

Менеджмент – це окремий вид професійної діяльності, в ході якої при використанні ресурсів досягаються певні результати.

Існує три підходи до визначення менеджменту як функції:

  • процесний, коли менеджмент представляється як пов’язаний процес, який має зворотний зв’язок;
  • системний, коли менеджмент розглядається як управління взаємопов’язаними один з одним елементами організацією, які також мають зв’язку із зовнішнім середовищем;
  • ситуаційний, коли процес прийняття рішень залежить від специфіки кожної конкретної ситуації.

Процесний підхід об’єднує всі види діяльності і всі прийняті в ході їх реалізації управлінські рішення в один ланцюжок. При цьому менеджмент має постійний зворотний зв’язок, за допомогою якої відбувається координування процесів.

Процесний підхід виражається в простій ланцюжку дій «планування – організація (виділення ресурсів) – мотивація – контроль».

Системний підхід має на увазі опис взаємозв’язку елементів організації між собою і з елементами зовнішнього середовища. Якщо система працює ефективно, то на виході організація отримує реалізацію поставлених завдань (освіта доданої вартості, отримання прибутку і т.д.).

В рамках системного підходу в організації виділяються різні підсистеми, які заточені під виконання вузькоспеціалізованих завдань. Традиційно виділяються наступні підсистеми: маркетинг, виробництво, фінанси, персонал, менеджмент. Залежно від специфіки діяльності організації, підсистеми можуть доповнюватися або забиратися.

Ситуаційний підхід має на увазі, що прийняття управлінських рішень відбувається неоднаково кожен раз. Рішення залежать від конкретної ситуації в конкретний час. Менеджер, приймаючи рішення в рамках ситуаційного підходу, орієнтується на різні чинники (ситуаційні змінні). Дослідники сходяться на думці, що для ефективного управління подібним чином максимально можливу кількість прийнятих до уваги факторів дорівнює 10. При цьому наголошується, що набір можливих існуючих змінних значно більше, і при вирішенні конкретної задачі кожен раз використовується різний їх набір.

Менеджмент як мистецтво

Даний підхід на перше місце ставить індивідуальні особливості і якості менеджера, використовуючи які він досягає поставлених перед ним результатів.

Розробка, вибір і прийняття управлінських рішень залежить від наступних якостей менеджера: інтуїція, освіти, досвід роботи, комунікабельність, переконання, рішучість, ініціативність, тип мислення.

Творчість менеджера, зведена в обов’язковий і найважливіший атрибут його діяльності, істотно впливає на якість управлінських рішень і значною мірою визначає успіх їх реалізації характеризує мистецтво менеджменту.

Посилання на основну публікацію