Оптимізація ризик-менеджменту

Ризик в діяльності компанії

Будь-яка діяльність по здійсненню підприємницької діяльності на всіх етапах схильна до ризику. Для успішного функціонування кожна компанія повинна зважитися на впровадження технічних засобів і на сміливі, творчі дії, що ще більше збільшує ймовірність ризикових ситуацій.

З цієї причини ступінь ризику потрібно оцінити правильно і точно, важливо вміння оцінити рівень ризику і вміння ним управляти для досягнення найбільш ефективного результату в своїй діяльності.

Оптимізація в управлінні ризиками і ризик-менеджменті – досить складне завдання, яке вимагає великих матеріально-людських ресурсів. Грамотні ризик-менеджери повинні розбиратися в термінології, зіставленні і виявленні ризику, методи його управління, оцінці його ефективності, організації попереджають заходів і роботи відділу ризик-менеджменту в компанії.

Управління ризиками пов’язане з науково-обґрунтованої стратегії, що включає в себе наступні основні елементи:

  • Вироблення єдиного підходу при класифікації ризиків;
  • Організація роботи відділу управління ризиками;
  • Створити і впровадити методику реєстрації витрат в матеріально-економічному вираженні;
  • Створити методику планування аварійних ситуацій, оцінка можливих наслідків цих ситуацій;
  • Сформувати глобальну базу даних по збитках і витрат в рамках кожної окремої галузі;
  • Розробити методику по оцінці порівняльної ефективності всіх заходів з управління ризиками,
  • Виробити рекомендації щодо вжиття заходів у кожному конкретному випадку;
  • Активно використовувати страхування і самострахування.

Методи оптимізації ризику

Методи оптимізації ризику являють собою самі трудомісткі методи щодо зниження ризику, а й найефективніші.

Суть методу полягає в періодичній розробці сценарію розвитку і оцінки перспективного стану компанії та його зовнішнього середовища.

Методи оптимізації припускають спеціальну попередню аналітичну роботу, від повноти і правильності якої залежить ефективність в їх застосуванні.

Методи оптимізації ризику відносяться до попереджуючим методам управління, які пов’язані зі стратегічним плануванням. Стратегічне планування являє собою дослідження потенційного стану компанії, планування стану зовнішнього середовища, періодичну розробку сценаріїв розвитку і оцінку майбутнього стану компанії, прогнозування поведінки потенційних клієнтів і контрагентів, планів і дій конкурентів.

Етапи стратегічного управління ризиками:

  • безперервне відстеження умов зовнішнього середовища;
  • пошук і збір інформації про найбільш значущих для даного проекту ризики;
  • внесення виправлень в первісну оцінку проекту за ризиками з урахуванням додаткових відомостей, змін зовнішнього середовища і самого проекту;
  • регулярне інформування керівництва про зовнішні зміни.

Методами оптимізації ризиків також є процеси:

  • Орієнтації на середню норму прибутковості,
  • Лімітування (установка ліміту у вигляді певної суми витрат, продажу продукції в кредит, сум вкладеного капіталу),
  • Резервування коштів з метою покриття непередбачених витрат (встановлення залежності між потенційним ризиком і розміром витрат на покриття цих ризиків і їх наслідків).

Резервування коштів для покриття непередбачених витрат являє собою спосіб зниження ризиків при виконанні різних проектів. Резерв використовують для того, що б фінансувати додаткові роботи, компенсувати непередбачені зміни, які виникають в ході здійснення проекту.

Посилання на основну публікацію