Оцінка ризиків інноваційних проектів

Алгоритм оцінки ризиків інноваційних проектів

Мета аналізу ризиків інноваційних проектів полягає в наданні необхідної інформації для прийняття рішень щодо доцільності участі в інноваційному проекті, а також для визначення заходів щодо захисту від фінансових втрат.

Аналіз ризику інноваційного проекту доцільно проводити, дотримуючись наступну послідовність:

  • Виявлення і аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів, які збільшують або зменшують конкретний тип ризику.
  • Оцінка конкретного типу ризику з точки зору економічної ефективності з урахуванням підходів: оцінка ліквідності проекту та аналіз економічної доцільності проекту.
  • Встановлення допустимого рівня ризику.
  • Аналіз кожної операції окремо за обраним ризик-рівня.
  • При прийнятті позитивного рішення щодо участі в даному інноваційному проекті далі розробляються заходи щодо зниження ризику.

Кількісна і якісна оцінка ризиків

Важливою специфічною особливістю якісного аналізу ризиків інноваційних проектів є його кількісний результат. Процес якісної оцінки таких ризиків включає як чисто описовий «інвентаризаційний» або «ідентифікаційний» аспект розрахунку конкретних видів ризиків проекту, виявлення ймовірних причин їх появи, аналіз можливих результатів їх реалізації та пропозицій щодо компенсації або мінімізації виявлених ризиків, так і вартісний аналіз наслідків, а також всіх компенсуючих і мінімізують ризик заходів для конкретного інноваційного проекту.

Найчастіше використовуються такі методи кількісного аналізу ризиків інноваційного проекту:

  • аналіз сценаріїв;
  • імітаційне моделювання;
  • оцінка чутливості.

Аналіз сценаріїв передбачає розрахунок різних варіантів потенційного зміни змінних при розвитку проекту: песимістичного, оптимістичного і найбільш ймовірного. Виходячи з цього, визначаються значення критеріїв ефективності інноваційного проекту, які порівнюються з базисним значенням для розробки в подальшому необхідних рекомендацій.

Аналіз чутливості інноваційного проекту проводиться з метою визначення ступеня впливу варійованих параметрів на фінансові результати проекту.

Імітаційне моделювання або метод Монте-Карло – це синтез аналізу сценаріїв і аналізу чутливості. Реалізована ця складна методика може бути тільки за допомогою комп’ютерних технологій.

Види ризиків інноваційних проектів

Найбільш поширеними видами ризиків інноваційних проектів є:

  • нежиттєздатність проекту;
  • податкові ризики;
  • несплата заборгованостей;
  • незавершення будівництва.

Ризик нежиттєздатності інноваційного проекту передбачає, що інвестор повинен бути впевнений, що передбачуваний дохід від проекту буде достатнім для покриття витрат, оплати заборгованостей і окупності капіталовкладень в цілому. Для зменшення такого ризику детально опрацьовується система гарантій для інвестора: заставні зобов’язання, укладені контракти з контрагентами та ін.

Податкові ризики пов’язані зі зміною податкового законодавства під час реалізації інноваційного проекту.

Ризик несплати заборгованості пов’язаний з тим, що навіть успішний проект може стикатися з тимчасовим скороченням доходів унаслідок короткострокових коливань попиту або зниження цін. Для захисту від подібних коливань, передбачуваний щорічний дохід від проекту повинен перевершувати максимальний розмір річних виплат по заборгованостях. Серед заходів щодо зниження такого ризику: створення резервних фондів, додаткове фінансування, виробничі виплати.

Ризик незавершеного будівництва виникає для тих об’єктів, які пов’язані з будівництвом, оскільки для інвесторів важливо отримати гарантію завершення і здачі такого об’єкта в експлуатацію.

Посилання на основну публікацію