Необхідність управлінських рішень

Умови прийняття рішень

У процесі прийняття будь-якого управлінського рішення виникає необхідність для його здійснення, якої відповідають такі умови:

  • існування розриву між бажаною і існуючої щаблем розвитку (невідповідність діяльності підприємства його цілям);
  • розрив стає досить великим для того, щоб бути поміченим, і тому вимагає уваги;
  • особа, яка приймає рішення, прагне до скорочення даного розриву;
  • особа, яка приймає рішення, впевнене в існуванні можливості зменшення даного розриву.

У промислових підприємствах проблему виявляють і визначають в деяких випадках:

  • ефективність компанії або її підрозділів зменшується в порівнянні з минулим періодом;
  • підсумкові результати не узгоджуються з запланованими цілями;
  • порівняльні результати зі схожими компаніями виявляються незадовільними.

Після того, як проблема виявлена ​​і встановлені її причини, починається стадія пошуку інформації та альтернатив для вирішення.

Пошук інформації, здійснюваний керівником, може вказати, наприклад, що причина скорочення розриву – збільшується собівартість продукції.

Існують можливі альтернативи рішень:

  • зменшити вартість сировини шляхом раціоналізації способів його придбання;
  • зменшити вартість сировини за допомогою переходу до власної видобутку;
  • скоротити виробничі витрати за допомогою використання більш рентабельного обладнання;
  • найняти дешевшу робочу силу.

Процес вибору альтернативи

Альтернативи для вибору рішень можуть бути здійснені:

  • Задовільним способом (рішення необхідно для задоволення існуючої потреби);
  • максимізаційний спосіб (вибір рішення з деякого числа альтернатив).

Процес вибору спирається на раціональні докази, інтуїтивні уявлення або на їх комбінацію.

Після здійснення акту прийняття рішення слід його реалізація, підтримка, виділення необхідних ресурсів, розробка концепції зворотного зв’язку.

У процесі виявлення проблеми і прийняття рішення відбувається вплив різних чинників внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства. Серед них необхідно, перш за все, звернути увагу на фактори безпосередньої ситуації, які викликають прийняття рішення – це значимість рішення і вплив часу.

Кожне рішення має неоднакову значимість (незначні, середньої важливості і найбільшою важливості).

Відносна значущість рішення проявляється в наявності таких критеріїв як:

  • число співробітників, які піддаються дії прийнятого рішення;
  • кількість витрачених коштів і ступінь впливу рішення на виживання або рентабельність компанії;
  • час, витрачений керівниками для обгрунтування і реалізації рішення.

Інший фактор, який надає прямий вплив на процес прийняття якісного рішення, – це кількість часу, що витрачається керівником на прийняття рішення.

У разі значного тиску часу, менеджер може бути не в змозі отримувати необхідну інформацію або розглянути достатню кількість альтернативних варіантів. Фактор часу може вплинути і на сам процес прийняття рішення. Наприклад, при нестачі часу управлінець більше уваги приділятиме негативним, а не позитивним обставинам і розглядати малу кількість факторів при прийнятті рішення.

Для того щоб описати навколишні умови, в яких приймаються рішення, прийняте у термінах визначеність-невизначеність. В умовах визначеності керівником приймаються рішення в умовах наявності і знань про всі альтернативи та наслідки кожної з них. Рішення в даному випадку приймається в результаті вибору альтернативи, максимізує кінцевий результат.

Посилання на основну публікацію