Навчання при входженні в організацію

Новачок в організації часто стикається з величезною кількістю труднощів, основна маса яких пов’язана з відсутністю інформації про порядок роботи, місце розташування, особливостями колег і т.д. Спеціальна процедура введення нового співробітника в організацію може ефективно сприяти зняттю значної кількості проблем, які виникають на початку роботи. Крім цього, способи включення нового співробітника в організаційне життя можуть активізувати творчий потенціал працюючих співробітників і посилити включеність їх у корпоративну культуру фірми. А для керівника інформація про те, як в його підрозділі організований процес адаптації новачків, може багато сказати про рівень згуртованості і внутрішньої інтеграції колективу, ступеня його розвитку колективу.

Етапи адаптації нового співробітника при входженні в організацію

Процес адаптації умовно можна розділити на ряд етапів.

Оцінка рівня підготовленості новачка. Якщо співробітник має не тільки підготовку, але і спеціальний досвід роботи в аналогічній сфері, період адаптації його буде мінімальний. Але слід пам’ятати, що навіть в таких випадках можливі для нього незвичні варіанти вирішення відомих йому завдань. Так як організаційна структура визначається рядом параметрів, таких, як технології, зовнішня інфраструктура і персонал, новий співробітник потрапляє неминуче в якійсь мірі в незнайому для нього ситуацію. Адаптація передбачає як знайомство з виробничою специфікою організації, так і включення в мережу комунікації, знайомство з колективом, корпоративними комунікаційними особливостями, правилами поведінки і т.п.

Орієнтація – знайомство нового працівника зі обов’язками і вимогами, що пред’являються до нього з боку організації.

Дієва адаптація. Даний етап власне полягає в пристосуванні співробітника до свого нового статусу і обумовлюється включенням його в міжособистісні стосунки з колегами. В рамках цього етапу новачкові необхідно дати можливість активно діяти в різних сферах, на собі перевіряючи і перевіряючи отримані знання про організацію. При цьому новому співробітнику важливо надавати максимальну підтримку, регулярно проводити разом з ним оцінку ефективності діяльності та специфіки взаємодії з колегами.

Функціонування. Даним етапом процес адаптації завершується, він характеризується плавним подоланням міжособистісних і виробничих проблем і переходом до стабільної роботи. Зазвичай при спонтанності розвитку процесу адаптації останній етап настає після 1-1,5 років роботи. Якщо ж процес адаптації регулюється, то етап ефективного функціонування може настати через кілька місяців. Це скорочення адаптаційного періоду приносить вагому фінансову вигоду, особливо якщо в організації залучається значна кількість персоналу.

Процеси навчання при входженні людини в організацію

Існує два процеси навчання при входженні людини в організацію.

Перший характеризує процес навчання людини, яка розуміє цінності і норми організації з тієї причини, що попередній його досвід був пов’язаний з роботою в схожій за цінностями, нормами і стереотипам поведінки організації. В даному випадку новий член організації в основному повинен сконцентруватися на конкретних фактах прояви йому знайомих норм і принципів спілкування з метою того, щоб підлаштувати свою поведінку до конкретних умов.

Другий процес навчання запускається тоді, коли людина, що входить в організацію, приходить із середовища з істотними відмінностями в цінностях і нормах поведінки. В даному випадку виникає досить серйозне завдання пізнання себе як носія іншої системи норм, цінностей і відходу від них. І вже тільки після цього можна починати засвоєння нових цінностей і норм, які в організації існують, і яким повинен він слідувати, стаючи членом цієї організації.

Сторони процесу навчання нового співробітника

В процесі навчання при входженні в організацію зазвичай виділяють чотири ключові сторони:

  • професійна;
  • психофізіологічна;
  • соціально-психічна;
  • організаційна.

Відповідно і проблеми, що виникають у нових співробітників можна диференціювати по перерахованим сторонам процесу навчання та адаптації.

Професійна адаптація є поступову доопрацювання професійних навичок до рівня, обов’язкового для виконання на необхідному рівні новим співробітником своїх посадових обов’язків.

Проблеми професійної адаптації в основному пов’язані з освоєнням навичок професії і нерозумінням специфіки роботи.

Психофізіологічна адаптація визначається пристосуванням співробітника до нових психологічним і фізичним навантаженням, фізіологічним умовам праці. В її процесі відбувається освоєння сукупності умов, які надають під час праці різний психофізіологічний вплив на працівника. Психофізіологічна адаптація визначається в основному станом здоров’я і правильною організацією режиму праці та відпочинку відповідно до санітарно-гігієнічними нормами.

Соціально-психологічна адаптація являє собою процес прийняття нових норм взаємовідносин і поведінки в цій організації, пристосування до соціуму, прийняття і поділ організаційних цінностей, корпоративної культури фірми. Соціально-психологічна адаптація може стати досить важкою, особливо в перші місяці роботи, які є найбільш стресовими. Рівень стресу змінюється в залежності від особливостей організації та самого нового співробітника (його соціальної компетенції, особливості мотивації, поточної життєвої ситуації).

Посилання на основну публікацію