Напрямки ризик-менеджменту

Основні напрямки системи управління ризиками

На практиці ризик-менеджмент реалізується в двох основних напрямках. Перший напрямок ризик-менеджменту акцентує увагу на уникнення пов’язаних з ризиком небезпек і ув’язці всіх прийнятих рішень з регулюючими і законодавчими нормами. Однак сучасні підприємства не враховують багатьох важливих елементів при побудові системи управління ризиками, в результаті даний напрямок ризик-менеджменту зводиться до реалізації фінансового контролю та дотримання корпоративних і правових норм.

Наприклад, в рамках даного етапу важливо чітко розуміти, до якого виду належить конкретний ризик: до матеріальних активів або нематеріальних активів.

Другий напрямок ризик-менеджменту пов’язано з аналізом і сортуванням специфічних ризиків і їх компонентів. При цьому важливо визначити ймовірність ризику – оцінити ступінь ймовірності, а також прогнозовану повторюваність певного результату і вплив ризику на цей прогнозований результат.

Ефективний ризик-менеджмент має на увазі наявність чіткого уявлення про те, як це управління відбуватиметься з урахуванням наявних варіантів (переадресація ризику, його обмеження і т.д.).

В даний час все більшої актуальності в управлінні ризиками набуває персонал, оскільки всі дії в цій галузі здійснюють люди. Слід розуміти, що при відсутності належного навчання і підготовки, персонал не в змозі ні проаналізувати критичну ситуацію, ні пропонувати і реалізовувати стратегію з управління нею.

Форми ризик-менеджменту

При управлінні ризиками необхідно планувати комплекс заходів для зниження і запобігання негативним наслідкам, а не чекати їх настання і тільки потім починати виправляти ситуацію.

Основні форми ризик-менеджменту:

  • агресивна;
  • пристосовницька;
  • пасивна.

Разом з тим важливо розуміти, що поняття ризику саме по собі є суто суб’єктивним явищем. Залежно від очікувань керівника конкретної організації один і той же негативний або позитивний результат розглядається по-різному. Будь-які події або зміни зовнішніх факторів для одного підприємця приносить прибуток, а для іншого – збиток і стає тим самим ризиком. Саме по собі подія не несе ніякого ризику.

Крім того, важливо враховувати стадію появи ризику, ніж раніше він буде виявлений, тим легше можна зробити захисні заходи, і навпаки. Будь-який можливий ризик бажано враховувати на ранній стадії його виявлення, будь то передпроектна, підготовча стадія або етап створення (запуску).

Підходи до ризик-менеджменту

Ризик існує практично завжди, оскільки всі суб’єкти не є відокремленим від мінливого зовнішнього оточення, однак може бути різною ступінь невизначеності результату або наслідків прийнятих рішень.

Залежно від ступеня невизначеності виділяють основні типи підходів до ризик-менеджменту:

  • Рішення приймаються в умовах визначеності, особа, яка приймає рішення з певністю усвідомлює наслідки або результати вибору тієї чи іншої альтернативи. Менеджер повинен порівнювати альтернативи і приймати адекватне рішення. Але і в даному випадку вибір не можна назвати простим, як це може здатися. Наприклад, складання виробничого розкладу, яке реалізується на нижньому рівні планування практично завжди викликає значні труднощі.
  • Рішення приймаються в умовах ризику, особа, яка приймає рішення, розуміє ймовірність того чи іншого результату подій. В даному випадку мета менеджера стає максимізація очікуваного результату.
  • Рішення приймаються в умовах невизначеності, особа, яка приймає рішення, не може встановити ймовірність результату для кожної з альтернатив. Даний випадок є найскладнішим.
Посилання на основну публікацію