Мотивація в освіті

Мотивація

Власний процес мотивації був розроблений ще Сократом, а Аристотелем виділено чотири основних спонукають мотиву. Сучасні вчені визнають мотивацію як внутрішнього поля мотивів, які спонукають особистість приймати ті чи інші дії. У якості подібних мотивів можуть виступати не тільки потреби, а й ідеали, інтереси, переконання, цінності за якими не стоять потреби.

Мотивація є сукупністю процесів, що визначають поведінку в просуванні до наміченої мети, різні фактори, що впливають на активність поведінки.

Основним фактором мотивації служить спонукання, що виявляється в поведінкових аспектах. Різні мотиви можна поділити на сильні і слабкі, а також і якісно, ​​через вираження мотиву до змісту діяльності. З навчанням пов’язана потреба збільшення соціального престижу.

Мотивація до навчання

В освітньому аспекті, під мотивацією розуміють процес, що спонукає учнів до продуктивної пізнавальної діяльності та активного освоєння предмета вивчення. З позиції педагога, можна говорити про мотивацію навчання, з позиції учня, про мотивації навчання.

Навчальна мотивація є приватним видом мотивації і включена в певну діяльність. Вона визначається цілою низкою чинників.

  • По-перше самої освітньої системою, установою;
  • по-друге – організацією процесу навчання;
  • по-третє – особистісними особливостями учня, в четверте – особистісними особливостями педагога і його системи відносин з учнями;
  • і нарешті – специфікою самого предмета вивчення.

Діяльність учнів збуджується ієрархією мотивів, в яких можуть домінувати як внутрішні мотиви, пов’язані зі змістом учнівської діяльності, так і мотиви соціальні, пов’язані з потребою учня зайняти певний соціальний статус. Також, з віком, відбувається розвиток в співвідношенні потреб з мотивами, яке веде до змін потреб. Мотивація учня складається з постійно мінливих і вступають у взаємодію спонукань.

зМотивація – це основний засіб, що дає можливість підвищити рівень зацікавленості учня до навчального процесу. Вона дозволяє підвищити їх особистий науковий і творчий потенціал. У свою чергу, недостатньо мотивований учень, не сприятиме розвитку ні своїх знань, ні самої науки. Навчальний процес є вкрай складним видом діяльності. У зв’язку з цим, виділяється і велике число мотивів до навчання. Вони мають властивість проявлятися як в окремій людині, так і зливатися, формуючи складні мотиваційні системи.

Шляхи збереження і підвищення мотивації учнів

Одним з найбільш поширених перешкодою учнівського процесу, є втрата навчаються мотивації до навчання. Воно являє серйозну трудність, оскільки веде до відсутності зосередженої в питанні навчання. Готуватися стає складніше, адже саме мотивація здатна змусити людину долати труднощі. Без відповідної мотивації, сама задача навчання втрачає будь-який сенс. Однак бажання вчитися можна простимулювати штучними способами. Методи стимулювання включають в себе:

  • постановку точної мети для того, щоб працювати на її досягнення. Зосередження на невеликих проектах, які виконуються без праці, є дуже корисним. Постановка мети, яку можна і потрібно досягти, є обов’язковим в процесі навчання;
  • мотивування до діяльності на інших місцях руху інформації, наприклад інтернет-форумах, он-лайн курсах;
  • надання учням можливості спілкуватися між собою через альтернативні форми, ігрові конференції, відвідування професійних установ, підприємств;
  • створення сприятливого психологічного клімату розвитку особистості.

Також до методів спонукання відносять систему оцінки діяльності учня, систему публікацій успіхів, систему нагород за досягнення, розширення можливості самореалізації, можливості індивідуального навчання.

Посилання на основну публікацію