1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Менеджмент
  3. Методологія класичної школи менеджменту

Методологія класичної школи менеджменту

Сутність та напрямки класичної школи менеджменту

Класична школа менеджменту увібрала в себе кілька напрямків. Традиційно ними є:

  • концепція наукового управління;
  • концепція адміністративного управління;
  • концепція бюрократичного управління.

Кожна з них має свої особливості, переваги і недоліки. Об’єднує їх одне загальне прагнення до формалізації управлінського процесу і визначення тих методів, принципів та інструментів, які дозволили б домогтися ефективності функціонування організації.

Концепція (школа) наукового управління зосереджена на вишукування способів підвищення продуктивності праці. Адміністративна школа сформулювала принципи, що підвищують ефективність праці менеджера. Бюрократичне напрямок підкреслювало потребу в строгій ієрархії управління, вказуючи на необхідність розподілу владних повноважень і формування ієрархічних структур.

І до цього дня досягнення класичної школи менеджменту активно використовуються в процесі управління малим, середнім і великим бізнесом. Внесок її представників в розвиток управлінської науки неоціненний. Найбільш відомими представниками класичного менеджменту прийнято вважати: Ф. Тейлора, А. Файоля і М. Вебера.

«Класична» парадигма як узагальнена управлінська модель
Класичний менеджмент заснований на певній управлінської парадигми, відповідно званої «класичної».

Управлінська парадигма – це узагальнена модель управління.

«Класична» парадигма, сформована в рамках класичної школи менеджменту, включає в себе чотири складових.

Символічні узагальнення представляють собою своєрідні закони і принципи, що регулюють зумовленість бюрократичної гармонії і соціальний порядок у організації. Як приклад можна привести постулат класичної школи менеджменту, згідно з яким будь-яке підприємство повинно мати чітко визначеної ієрархічною структурою. При цьому, чим вище рівень подібної організаційної ієрархії, тим вище і адміністративна відповідальність.

Узагальнення соціально-філософського порядку зачіпають саму природу людини і тієї соціальної реальності, в якій він існує і працює. Вони зумовлюють роль бізнесу і корпоративних структур, що складають загальну картину світу.

Цінності включають в себе обгрунтування корисності менеджменту як управлінської дисципліни. Вони визначають його етичні норми і всередині наукові принципи, такі як спрямованість теорії на зміну практики і несуперечність даних.

Зразки можуть бути представлені своєрідними стандартами і «екземплярами», відповідно до яких вирішуються нові управлінські завдання. До числа подібних зразків можуть бути віднесені:

  • посадові довідники;
  • норми і таблиці, складені за допомогою хронометражу;
  • Тейлоровські стандарти «правильної» роботи і ін.

Представлені компоненти формують концептуальні основи класичного менеджменту, суть яких зводиться до раціоналізації дослідження і організації управлінських процесів на підприємстві. Особлива роль при цьому відводиться методології дослідження назрілих в управлінській практиці проблем.

Базові методологічні принципи управління класичної школи менеджменту

Методологія в загальному розумінні являє собою певне вчення про способи, методи і стратегії дослідження предмета. Стосовно до школи менеджменту методологія може бути визначена в якості сукупності способів і форм пізнання назрілих в суспільстві управлінських проблем і протиріч.

Сама по собі класична школа менеджменту та її науковий напрям зокрема в першій чверті ХХ століття переживали дуже важливий етап. Він був ознаменований перетворенням раніше розрізнених, спонтанно виникають на практиці методів і принципів раціоналізації виробництва в одну, щодо цілісну концепцію. На зміну раніше існуючого періоду накопичення окремих фактів прийшов час їх систематизації та узагальнення.

Завдяки копіткій роботі представників класичної школи менеджменту були висунуті нові ідеали і цінності раціоналізації перебудови капіталістичного суспільства, а також сформовані вихідні принципи і концепції, що згодом сформували ядро ​​першої наукової парадигми менеджменту як наукової дисципліни.

В рамках класичного менеджменту були поширені формально-логічні методи систематизації матеріалу, що згодом дозволило виявити широке коло положень, з часом стали аксіомами управлінського знання.

Серед представників концепції наукового управління особливе місце відводилося логіці, спостереження та аналізу, на основі яких проводилися необхідні розрахунки з метою визначення того, як можна підвищити ефективність виробничого процесу. Ф. Тейлором були деталізовані правила здійснення виробничих операцій, покладені в основу формування інструкцій.

Концепція адміністрування управлінського процесу особливу увагу приділяла вдосконаленню операцій і пристосувань праці з одного боку, і правильної організації роботи підприємства в цілому – з іншого. При цьому самому адміністрування відводилася роль своєрідної функції управління.

Бюрократична школа була побудована на використанні методів формалізації, знеособлення і децентралізації управління. В її основі лежало ієрархічна структуризація організації та її членів.

Характерною рисою класичної школи менеджменту прийнято вважати методологічну суперечливість її напрямків. Базові принципи управління, пропоновані в рамках фундаментальних управлінських концепцій, на практиці знаходили своє застосування у взаємно виключають ситуаціях.

ПОДІЛИТИСЯ: