Методи колективного рішення проблем

Виникнення проблем в організації

Жодна організація не може працювати без виникнення будь-яких проблем, так як всі рішення в організації приймають люди, а вони помиляються. Проблеми можуть стосуватися будь-якої сфери робочого процесу. Найчастіше проблеми виникають в управлінні або в організаційному механізмі роботи. Але вони можуть бути і в області технологій, особливо в сфері нових розробок. Часто на проблему реагують тоді, коли вона стає яскраво вираженою і відкласти рішення вже неможливо. Одну і ту ж проблему різні люди будуть сприймати і оцінювати по-різному в силу особливостей своєї особистості. Процес рішення проблем зачіпає інтереси багатьох людей, як окремо, так і в групах.

У процесі вирішення проблеми керівництву необхідно здійснювати два види дій:

  • враховувати розуміння проблеми співробітниками;
  • провести обмін думками.

Повторювані проблеми пов’язані зі стандартними процедурами, нові проблеми раніше не зустрічалися в процесі роботи. Найбільш ефективний спосіб вирішення проблем – застосування колективних методів.

Етапи вирішення проблеми в організації

Проблеми в організації можуть бути великими або невеликими. Великі проблеми вимагають всебічної оцінки, аналізу, підбору різних варіантів рішення, вибору рішення з представлених альтернатив. У загальному вигляді схема вирішення проблем в організації виглядає наступним чином:

Кожен етап даної схеми вимагає особливих підходів до реалізації завдань, що виникають при вирішенні проблеми. Розглянемо докладніше методи, за допомогою яких вирішуються проблеми в організації.

Типологія методів вирішення проблем

При вирішенні проблем використовують різні підходи. Усі значимі методи вирішення проблем в організації можна розділити на 4 групи:

1. Метод проб і помилок. Суть методу – перебір різних варіантів, зазвичай звичних для тих, хто займається вирішенням проблеми. Перебираються відомі варіанти дій і вибирається оптимальний. Цей метод використовується при вирішенні легких завдань. З економічної точки зору він недоцільний, так як вимагає великих витрат часу і ресурсів організації.

2. Методи активізації творчості в колективі. Вони стимулюють процес висунення нових ідей, нових підходів до вирішення проблеми. Мета даної групи методів – пріоритет кількості ідей над їх якістю (на етапі генерації ідей). Якість ідеї не оцінюється, коли потрібен незвичайний спосіб вирішення проблеми.

3. Систематизований пошук рішення. Ця група методів дозволяє впорядкувати варіанти, збільшити їх число. Тут використовуються різні аналітичні підходи і прийоми психологічної боротьби з інерцією людей. Область застосування цих методів обмежена, так як при вирішенні складних завдань їх важко використовувати на практиці. До того ж, вони не є гарантією оптимального вибору рішення, так як отриманий результат не піддається оцінці.

4. Методи спрямованого пошуку. При застосуванні цих методів процес мислення строго організований і керований. Один з найпопулярніших методів в даній групі – ТРИЗ (теорія рішення винахідницьких задач) – має на увазі зниження психологічних бар’єрів, розвиток творчої уяви і діалектичного мислення у працівників, які вирішують проблему. Але ТРИЗ, як і інші методи спрямованого пошуку, вимагають постійних тренувань, їх складно освоїти. При вирішенні деяких виробничих завдань ці методи показують низьку ефективність.

Для кожного етапу рішення проблеми використовується або один, або кілька методів з різних груп. Деякі методи можуть застосовуватися на різних етапах вирішення проблеми, повторюватися на декількох етапах, якщо це відповідає цілям і скорочує час прийняття рішення.

Посилання на основну публікацію