Лідер і менеджер

Поняття «лідерства» і «менеджменту» аж ніяк не завжди тотожні, але суть відмінності їх багато людей уявляють собі не зовсім правильно. У лідерстві немає містичного або загадкового, він не є привілеєм вузького кола обраних.

Можна сказати, що лідерство та менеджмент в компанії – дві доповнюють один одного окремі системи дій. Кожна з них має свої функції і характерні для неї типи діяльності.

Лідерство – доповнення до менеджменту

Лідерство не замінює менеджменту, а служить доповненням до нього. Але, розвиваючи в своїх співробітниках здібності лідера, керівника компанії не слід забувати, що сильний лідер, але слабкий менеджер – зовсім не краще, ніж навпаки.

Само собою, не кожна людина здатна бути одночасно класним лідером і компетентним менеджером. У окремих людей є справжній талант до управління, але лідерських якостей не вистачає. Деякі мають явні лідерські задатки, але по стати ефективними менеджерами різних причин не здатні.

Але коли справа доходить до підготовки фахівців на вищу керівну посаду, глава компанії відверто ігнорує попередження психологів в частині того, що одночасно бути лідером і менеджером людина не здатна. Вони часто намагаються виховати лідера і менеджера в одній особі.

Якщо організація в сучасних умовах хоче домагатися успіху, їй необхідні як менеджери, так і лідери. Але найбільші корпорації сьогодні, схоже, зачаровані в основному «секретами ефективного менеджменту». Захоплення це призводить до широкого поширення особистостей менеджерського типу, які цінують і прагнуть зберегти формальну, стійку схему виробничого процесу. Правила поведінки менеджера наказують віддавати більшу перевагу колективному керівництву, а ризику слід уникати.

Такий же однобокий перекіс в сторону менеджменту не сприяє появі справжніх лідерів в організаціях: як може розвиватися в подібній знеособленої середовищі підприємницький дух? Для того, щоб створити найбільш сприятливі умови для «лідерського» типу особистості, важливо перш за все забезпечити потенційному лідеру можливість тісно спілкуватися з наставниками.

Сучасним компаніям слід шукати способи навчати грамотних менеджерів і одночасно вирощувати талановитих лідерів. Без наявності міцної організаційної структури навіть лідер з самої блискучою ідеєю опиниться без роботи. Він буде працювати вхолосту, лише обманюючи очікування колег і не добився жодного помітного результату. Але значна і інша передумова: підприємницька культура, що сформувалася, коли біля керма організації знаходиться справжній лідер. А якщо її немає, то навіть компанії з бездоганною структурою управління загрожує застій і втрата конкурентоспроможності.

Різниця між лідерством і менеджментом

Розглянемо просту аналогію з військовою організацією: щоб армія перебувала в мирний час в нормальному стані, зазвичай, досить грамотного виконання менеджерських і адміністративних функцій на всіх щаблях її ієрархії. Лідерами повинні бути тільки її вищі керівники. Але під час війни армії необхідні справжні лідери на кожному рівні командування. Ніхто не придумав ще, як змушувати людей рватися в бій за допомогою адміністративних методів; для цього потрібен той, хто надихне і поведе за собою солдатів. Ці характерні функції менеджменту та лідерства – управління складною структурою і, відповідно, виживання в умовах швидко мінливих обстановки – визначають і специфічні види діяльності для них.

Менеджмент в компаніях складається з формальних управлінських процедур і методів. При відсутності грамотного менеджменту хаос може охопити складні підприємства так, що саме їхнє існування поставить під загрозу. Умілий менеджмент вносить певну частку послідовності і впорядкованості в основні показники діяльності компанії.

Якщо говорити про лідерство, то воно, перш за все, пов’язано з вміннями гідно справлятися зі змінами. Останнім часом лідерство набуло особливого значення. Це пояснюється частково тим, що сучасний діловий світ відрізняє вкрай жорстка конкуренція і підвищена мінливість.

Як підсумок, якщо діяти сьогодні вчорашніми методами нехай навіть трохи краще, – це до успіху не приведе. Часто перед компанією постають завдання витримати натиск істотних змін і зуміти зберегти конкурентоспроможність в даних нових умовах. А чим зміни серйозніше, тим більша потреба в ефективного лідера.

Щоб з успіхом управляти складними структурами, менеджер компанії перш за все здійснює планування і формування бюджету – іншими словами, ставить цілі на майбутнє перед фірмою, детально визначає етапи на шляху до досягнення їх і потім розподіляє ресурси для здійснення даних планів. Що стосується лідерів, покликаних здійснювати конструктивні зміни в організації, то робота їх починається з визначення курсу розвитку – створення бажаного образу фірми в майбутньому, а також вироблення стратегій для здійснення заходів, необхідних для втілення цього образу в життя.

Переходячи до здійснення своїх планів, менеджер приділяє ключову увагу організації та підбору персоналу – а саме створює організаційну структуру і призначає посади, необхідні для реалізації наміченої за планом роботи, підбирає кваліфіковані кадри, знайомить їх з деталями плану, розподіляє обов’язки і засновує систему контролю за ходом роботи.

Лідери починають зовсім з іншого – з пошуку союзників. Іншими словами, про новий курс розвитку інформують всіх, хто зможе допомогти зосередити однодумців, які вірять в ідею про краще майбутнє фірми і повних рішучості зробити її реальною.

Щоб простежити за реалізацією плану, менеджер вдається до контролю і вирішення проблеми – досить докладно зіставляє підсумкові показники з плановими, виявляє відхилення і потім знову займається плануванням і організацією, з урахуванням вже виявлених недоліків. Що ж стосується лідера, то втілення в життя бездоганного образу вимагає від нього вміння підтримати в своїх прихильників ентузіазм і мотивацію. Їм необхідно домогтися того, щоб не дивлячись на серйозні перешкоди люди не зійшли зі шляху, який їх вірно веде до нового майбутнього. При цьому лідер повинен апелювати до насущних, хоча і часто неусвідомленим, людським потребам, емоціям і цінностям.

Лідер надихає, а менеджер контролює і вирішує проблеми

Оскільки головна функція лідера – бути провідником змін, ключового значення набуває вміння викликати ентузіазм у людей. Оскільки саме він допомагає долати неминучі бар’єри на шляху до організаційних перебудов. Вибір стратегічного курсу визначає курс розвитку, а здатність переконувати людей стати союзниками спонукає їх свідомо на цей шлях встати. Також правильна мотивація дає людям впевненість у тому, що подолати всі перешкоди у них вистачить сил.

Логіка менеджера трохи інша: на себе він бере функції контролю. Лідерство – це щось зовсім інше. Втілення в життя масштабних задумів вимагає завжди особливого припливу енергії.

Надихаючи і мотивуючи людей, лідер викликає в них інтерес.

Але це відбувається не за рахунок того, що працівників змушують рухатися в конкретному напрямку, як це робить менеджер в рамках процедур дисциплінарного контролю. Справа в тому, що заклик лідера дозволяє людям задовольняти такі природні потреби, як прагнення до досягнень, необхідність відчувати себе причетним до спільної справи і самоповагу, жага визнання суспільства, бажання відчувати себе господарем своєї долі і мати можливості жити у відповідності зі своїм ідеалом.

Справжній лідер володіють різними технологіями мотивації:

  • викладаючи своє бачення майбутнього компанії, він завжди враховує, які моральні цінності і традиції притаманні тій чи іншій аудиторії, до якої він звертається.
  • лідер регулярно підключає членів колективу до обговорення можливого шляху здійснення свого задуму. Завдяки чому люди відчувають, що до їхньої думки прислухаються і вони впливають на організаційну життя.
  • грамотний лідер цінує особисті досягнення своїх співробітників і не забуває їх заохочувати, що дає людям не тільки радість успіху, а й усвідомлення того, що вони – частина організації, в якій їх цінують.

Міцні неформальні відносини, а вони присутні в компаніях з гармонійної корпоративною культурою завжди, допомагають координувати лідерські функції так само, як діяльність менеджера – формальна структура, діяльність лідера – неформальні комунікації. У разі виникнення будь-яких протиріч, неформальні відносини допомагають вирішити конфлікт. Інакше кажучи, великі неформальні зв’язку важливі настільки, що створення їх повинно бути поставлено на чільне місце будь-якої великої лідерської ініціативи якомога раніше.

Посилання на основну публікацію