Контроль в процесі управління ризиками

Управління ризиками не є одноразовим заходом. І ймовірність, і наслідки будь-коли виявлених ризиків, а також оцінка їх пріоритетності в подальшому можуть змінитися, як можуть і з’явитися нові ризики. Отже, інформація про ризики повинна оновлюватися на регулярній основі за допомогою моніторингу та контролю, які супроводжує всі управлінські процеси:

  • ідентифікують ризики;
  • визначають залишкові ризики;
  • забезпечують виконання плану;
  • оцінюють ефективність управління ризиками.

За допомогою якісного контролю можна виявити дані, які допоможуть приймати ефективні рішення з метою запобігання появи ризиків.

Цілі контролю управління ризиками

Цілі моніторингу та контролю в процесі управління ризиками можна сформулювати наступним чином:

  • визначення здатності системи реагувати на ризик відповідно до запланованими показниками;
  • встановлення ступеня ефективності реагування системи на будь-які ризики;
  • виявлення змін в системі в порівнянні з попередніми періодами;
  • встановлення фактів прояви ризиків;
  • аналіз ефективності вжитих заходів;
  • визначення ступеня запланована або випадковості впливу ризиків.

Контроль може за собою спричинити вибір альтернативних стратегій, внесення коригувань до плану проекту для дості¬женія базових значень показників. У спеціальному випадку моніторингу можуть бути проаналізовані показники, які вказують на скри¬тую реалізацію або наближення будь – якого з раніше виявлених ризиків. Відзначимо, що показники повинні досить часто обчислюватися. Підвищення ступеня ризику понад встановлені межі може бути приводом для позачергового аналізу та оцінки ризиків.

Стратегії ризикового контролю

Ризикової контроль може в себе включати ряд основних стратегій:

  • уникнення
  • скорочення
  • стримування
  • передача ризику.

Іноді є можливість уникнути ризику повністю, відмовитися від тієї чи іншої операції. Імовірність виникнення збитків можна знизити, встановивши певні види обладнання і т. д. Досягти стримування ризику, можна завчасно запланувавши заходи, спрямовані на організоване збереження майна і обмеження розміру збитку в аварійних або критичних ситуаціях. Ризик можна передати іншій особі, передавши небезпечну операцію іншої організації і поклавши на неї певну частку відповідальності спеціальними умовами контракту.

Форми контролю ризиків

Контроль ризику може виступати в двох формах – фізичної і фінансової.

Фізичний контроль – це застосування різних способів, які дозволяють скоротити ймовірність настання збитку і його масштаб.

Кожна із заходів фізичного контролю над ризиками за собою тягне за собою певні витрати. При цьому варто пам’ятати, що витрати по запобіганню ризику і мінімізації втрат не повинні бути вище можливого розміру збитку.

Фінансовий контроль ризиків – це пошук джерел компенсації різних можливих збитків у грошовій формі.

Компенсацію можна здійснити через самострахування і страхування, тобто передачу ризику спеціалізованим компаніям. Специфічна форма самострахування, яка використовується великими компаніями – установа власної страхової компанії (кептивної) для страхування своїх ризиків.

Ризики можна охарактеризувати за низкою ознак:

  • комплекс причин, що викликають збитки;
  • ознаки ситуацій або обставин, з яких може слідувати збиток;
  • ознаки шкоди: чи приводить збиток до руйнування або втрати майнових елементів або ж безпосередньо фінансовий збиток.

Дуже важливо мати можливість встановити кількісні характеристики в частині імовірнісного розподілу збитків.

Посилання на основну публікацію