Класифікація функцій управління організацією

Функції управління являють собою сукупність необхідних з об’єктивної точки зору, що повторюються, яких об’єднує однорідне зміст і цільова спрямованість, необхідні для вирішення завдань фірми.

Функція цілепокладання

Функція цілепокладання передбачає реалізацію ключового принципу управління ─ принципу системності, при якому кожній підсистемі властива особлива, головна мета, опосередкована метою вищестоящої підсистеми.

Цілепокладання – це надання конкретної спрямованості розвитку об’єкта для досягнення конкретних результатів.

У зв’язку з тим, що управління – це цілеспрямований вплив суб’єкта управління на об’єкт. Іншими словами, до того, як реалізувати якийсь план або програму, необхідно позначити методи і шляхи вирішення поставлених завдань. Під функцією цілепокладання як специфічним видом управління мається на увазі процес обгрунтування і формування мети розвитку об’єкта управління.

Планування

Планування – це процес розробки і встановлення менеджментом організації системи якісних і кількісних показників її розвитку, в результаті якого визначається темп, пропорція і тенденція розвитку даної організації.

Планування – центральна функція управління виробництвом. Планування ніколи не може бути завершено з наступних причин:

  • раніше прийняті рішення можуть переглядатися нескінченне число разів.
  • під час планування, змінюється система, для якої воно власне і виробляється, а також зовнішнє середовище, а всі зміни неможливо врахувати.

Отже, план повинен постійно коректуватися і оновлюватися.

Організація

Завданням організації як функція управління є формування організаційної структури і забезпечення всім необхідним для нормального його функціонування: персонал, матеріали, основні фонди, грошові кошти і т.д. Основними вимогами до даної функції управління є:

  • забезпечення кожного прийнятого рішення організаційними заходами по його виконанню;
  • підвищення дисципліни та відповідальності виконавців;
  • вдосконалення організації праці;
  • доцільне розмежування обов’язків персоналу і ін.

Координація

Координація – це функція управління, яка забезпечує регулювання відносин між суб’єктами управління, один одному не підлеглими.

За допомогою координації забезпечується стійкість і цілісність організації. Координаційна діяльність може бути:

  • превентивної, тобто спрямованої на передбачення труднощів і проблем;
  • усуває, тобто призначеної для усунення різного роду перебоїв в системі;
  • регулюючої, тобто спрямованої на збереження існуючих схем роботи;
  • стимулюючої, тобто спрямованої на поліпшення діяльності організації, якщо конкретні проблеми не з’являються.

Контроль

Контроль ─ це функція управління, що представляє собою реалізований суб’єктом управління комплекс заходів спостереження підготовки, прийняття та ходу реалізації рішень, а також перевірка фактичного стану об’єкта.

Завдання контролю:

  • забезпечити точну відповідність форми управлінських рішень змістом їх виконання;
  • оцінити ефективність використання ресурсів і управлінського рішення;
  • попередити помилки і прорахунки під час прийняття і реалізації управлінського рішення;
  • виявити резерви і нові можливості об’єкта управління;
  • підвищити дисципліну і відповідальність виконання управлінського рішення;
  • удосконалити організаційну структуру управління.
Посилання на основну публікацію