Інтегральна оцінка ризику

Метод розрахунку інтегральної оцінки ризику – один з найбільш інформативних з точки зору ступеня достовірності джерел щодо ризиків підприємницької діяльності.

Методика розрахунку інтегральної оцінки ризику

Інтегральний показник ризику розраховується на основі даних бухгалтерської звітності. Діяльність будь-якої підприємницької структури схильна, як правило, декількох основних видів ризику:

  • майновий;
  • кредитний;
  • ринковий.

Ці ризики і визначають динаміку і рівень підприємницького ризику. Методика розрахунку містить ряд показників, для кожного з якого встановлено граничне значення для високого, середнього та низького рівня ризику. Ці порогові значення отримані в результаті зіставлення середніх даних про ліквідність і рентабельність підприємств різних галузей господарювання. При цьому, варто зазначити, що перерахований в таблиці набір показників не є остаточним, він може включати і інші показники в залежності від специфіки діяльності конкретної організації.

Інтерпретація показника інтегрального рівня ризику

Інтегральний показник являє собою загальний рівень ризику підприємницької діяльності, з його допомогою можна визначити вид ризикової ситуації. Якщо показник збільшується, це означає, що положення стабілізується, скорочується невизначеність, знижується ризик в цілому.

Існує ще один метод інтегральної оцінки рівня ризику – кількісна оцінка ступеня ризику, який може привести до банкрутства. Для цього розраховується коефіцієнт, який являє собою відношення максимально можливого розміру збитків до обсягу власних коштів підприємства.

На практиці вважається, що оптимальне значення коефіцієнта ризику – 0,3. Критичним значення прийнято вважати 0,7, в разі його перевищення фінансовий стан підприємства близько до банкрутства.

Посилання на основну публікацію