1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Медицина
  3. Хвороби сечовидільної системи

Хвороби сечовидільної системи

При захворюваннях нирок лікування хворого багато в чому залежить від своєчасної та точної діагностики. Найбільш характерні симптоми ураження нирок – це набряки, розлади сечовиділення і сечовипускання, зміна складу сечі, підвищення артеріального тиску.

Набряки при захворюваннях нирок різноманітні за ступенями вираженості, локалізації, стійкості. Найчастіше набряки проявляються вранці на обличчі. При більш значному набряковому синдромі вони виникають на нижніх кінцівках (переважно на гомілках). У деяких випадках набряки досягають великих розмірів.

Зміна сечовиділення – частий симптом захворювань сечостатевої системи. Зазвичай набряки поєднуються зі зменшенням виділення сечі.

Розлади сечовипускання – хворобливе і часте сечовипускання – переважно пов’язані із запальними процесами сечовивідних шляхів (цистит, уретрит, простатит), але можуть виникнути при проходженні каменя по сечоводу.

Зміна кольору сечі найчастіше обумовлена домішкою крові (макрогематурія). Макрогематурія, яка виникає після ниркової коліки, свідчить про наявність сечокам’яної хвороби. При виявленні в першу чергу необхідно урологічне обстеження і визначення захворювання. Безбольова, раптово розвиваюча, рясна макрогематурія вимагає виключення пухлинного процесу в нирках.

Зміну складу сечі встановлюють при лабораторному дослідженні. При захворюваннях нирок зустрічається підвищене виділення з сечею еритроцитів, білка, виявлення в сечі лейкоцитів.

Біль у ділянці нирок можуть бути обумовлені запальними процесами в нирках, викликані:

  • каменем;
  • згустком крові;
  • пухлиною та ін.

Сильні болі у попереку з типовою віддачею вниз – характерний симптом для сечокам’яної хвороби.

Підвищена температура тіла може бути ознакою інфекції у хворих із захворюваннями нирок (гострий чи хронічний пієлонефрит та ін.), пухлини нирок та ін.

Гострий пієлонефрит – запалення нирки та її балії. Пієлонефрит відноситься до числа найпоширеніших захворювань взагалі і захворювань нирок зокрема.

Основною причиною виникнення гострого пієлонефриту виступає інфекція: найбільш часто – кишкова паличка, дещо рідше – стафілокок, ентерокок, стрептокок і ін. Виникненню і розвитку пієлонефриту сприяють зниження опірності організму інфекціям в результаті переохолодження, перевтоми; перенесені важкі запальні урогенітальні захворювання та ін.

Основні симптоми

Захворювання проявляється загальними та місцевими симптомами. Характерна тріада симптомів: озноб з наступним підвищенням температури, прискорене сечовипускання і біль у попереку. Місцеві симптоми при гострому пієлонефриті характеризуються болями і напругою м’язів спини і черевної порожнини. Початок захворювання гострий: з’являються висока температура – до 40 ° С, озноб. Хворі скаржаться на:

  • розбитість;
  • спрагу;
  • сильний головний біль;
  • біль у суглобах;
  • нудоту;
  • блювоту.

У сечі з’являються білок, еритроцити, велике число лейкоцитів.

Принципи лікування та догляд за хворими

Лікувальні заходи при гострому пієлонефриті визначаються в основному його формою і стадією.

Найбільше значення має антибактеріальна терапія. Вона проводиться відповідно до результатів визначення чутливості сечової інфекції до антибіотиків, а також на основі індивідуальної переносимості.

У гострому періоді захворювання, особливо при підвищеній температурі тіла і болях, хворому призначають постільний режим. Показаний прийом великої кількості рідини у вигляді соків, морсів, мінеральної води, чаю, настою з сечогінних трав. Харчування хворого повинне бути достатнім для забезпечення необхідної кількості калорій. Їжа не повинна містити дратівливих компонентів; переважніше молочні та рослинні страви.

Після поліпшення стану дієту поступово розширюють. При болях в області нирок рекомендуються теплові процедури – грілки, зігрівальні компреси та ін.

Профілактика виникнення пієлонефриту полягає у своєчасній санації вогнищ інфекції, особливо хронічних запальних захворювань статевих органів, нижніх відділів сечовивідних шляхів, а також у попередженні різкого переохолодження.

Ниркова колька – прояв сечокам’яної хвороби, яка характеризується утворенням у нирках і сечовивідних шляхах сечових каменів в результаті порушення обміну речовин і зміни з боку сечових органів. Розвивається при раптовому виникненні перешкоди на шляху відтоку сечі. Найчастіше колька виникає під час руху каменю по сечоводу, закупореного згустками крові, пухлиною, або з порушеною прохідністю в результаті запальних процесів.

Основні симптоми

Напад починається раптово. Найчастіше виникає після фізичної напруги, прийому значної кількості рідини, але може наступити і в спокої, вночі під час сну. Біль гостра, ріжуча з періодами затихання і загострення. Хворі поводяться неспокійно в ліжку, шукають зручне положення, яке допомогло б зменшити біль. Як правило, біль починається в поперековій області, поширюється по ходу сечоводу:

  • в бік сечового міхура;
  • пахової області;
  • статевих органів;
  • може віддавати в підребер’ї і живіт.

Сильний біль супроводжується частими позивами до сечовипускання. Хворий блідий, шкіра покрита холодним липким потом. Спостерігаються рефлекторна нудота і блювота, позиви до дефекації. Біль може бути дуже інтенсивною і супроводжуватися втратою свідомості.

Принципи лікування та догляд за хворими

Невідкладна допомога зазвичай обмежується введенням спазмолітиків і знеболюючих засобів. При неефективності цих заходів хворого госпіталізують.

Гострий цистит – запалення слизової оболонки сечового міхура. Виникає при проникненні в сечовий міхур інфекції (кишкова паличка, ентерокок, стрептокок і ін.). Можливе ураження сечового міхура рядом інфекцій, що передаються статевим шляхом. Розвитку хвороби сприяють чинники, що викликають подразнення слизової оболонки сечового міхура:

  • переохолодження тіла;
  • часте вживання прянощів;
  • алкогольних напоїв;
  • а також запори.

Основні симптоми

Гострий цистит характеризується болючим, частим сечовипусканням малими порціями (іноді через кожні 5-10 хв). Болі різноманітні: пекучі, ріжучі, тупі, які посилюються в кінці сечовипускання. Гострому циститу властива тяжкість внизу живота і в промежині. При тяжкому перебігу захворювання можливе незначне підвищення температури тіла.

Принципи лікування та догляд за хворими

Провідне значення в лікуванні захворювання має антибактеріальна терапія, щоб запобігти переходу хвороби в хронічну форму. У гострому періоді показаний постільний режим, слід виключити з харчування консерви, гострі соуси, приправи, копченості, алкогольні напої, стежити за функцією кишківника.

Заходом профілактики гострого циститу є загартовування, лікування супутніх захворювань, дотримання гігієни статевих органів, особистої гігієни. Бажано уникати:

  • переохолодження;
  • носіння одягу не по сезону;
  • частого вживання консервованих продуктів;
  • алкоголю та ін.
ПОДІЛИТИСЯ: