Вогнепальні переломи виличної кістки, кісток носа

Ізольовані переломи виличної кістки і кісток носа спостерігаються досить рідко і виникають переважно при їх дотичних пораненнях. Вилична кістка розтрощується і може бути повністю або частково відірваною, внаслідок чого виникають значні деформації і дефекти цієї ділянки. Водночас пошкоджуються прилеглі анатомічні структури, зокрема очна ямка, нерви, виникає виличний неврологічний синдром.

Частіше вогнепальні переломи виличної кістки супроводжується переломами верхньої щелепи, коли зона руйнування поширюється на неї, і тоді клінічна картина, обстеження постраждалих і лікування будуть приблизно такими же.

При ізольованому вогнепальному переломі виличної кістки або кісток носа, то, внаслідок анатомічної будови і близького розташування кісток носа до решітчастої пластинки, а виличної кістки — до основи черепа в ділянці передньої черепної ямки, значно частіше виникають черепно-мозкові травми — струси та забиття мозку. Ці переломи супроводжуються дефектами кістки і м’яких тканин різного розміру, які потребують складних методів їхнього усунення.

Діагностика таких поранень труднощів не представляє, але потрібно проводити весь комплекс обстеження.

Лікування. Відразу після поранення потрібно обробити і закрити рану за відомими правилами, а після нормалізації стану хворого — усунути деформації і дефекти, якщо вони спричинюють функціональні, анатомічні та естетичні порушення. Реабілітація постраждалих є типовою.

Посилання на основну публікацію