Ураження піднижньощелепного та під’язикового вузлів

Піднижньощелепний вузол переднім і заднім корінцями пов’язаний з язиковим нервом. Задній корінець в основному складається з парасимпатичних секреторних волокон, що йдуть із верхнього слиновидільного ядра; нижній симпатичний корінець складається з волокон сплетення зовнішньої щелепної артерії. У складі переднього корінця піднижньощелепного вузла розташовані аферентні вегетативні волокна. Симпатичні шляхи верхнього шийного вузла, проходячи через піднижньощелепний вузол і не перериваючись у ньому, приєднуються до язикового нерва, виходячи з ним до тканин язика.

Ці вузли мають багато зв’язків між собою і розташовані поряд, тому дуже складно виділити клінічну картину ураження одного з них.

Клінічна картина. При ураженні піднижньощелепного вузла наявний постійний пекучий біль у підщелепній ділянці та язиці, інтенсивні больові пароксизми тривалистю 10—50 хв виникають із частотою 1 раз на день або на тиждень з іррадіацією в нижню щелепу, скроню, потилицю, шию, верхню губу, піднижньощелепний трикутник. Під час нападу виникає слинорея або ксеростомія, набряк язика та м’яких тканин піднижньошелепної ділянки.

Ураження під’язикового вузла, пов’язаного з язичним нервом і сплетенням під’язикової артерії, проявляється тупим болем у під’язиковій ділянці, язиці й меншою мірою в піднижньощелепній ділянці. Біль іррадіює в різні ділянки голови. При нападах болю можливе посилення слиновиділення або сухість у роті. Ділянка болю може бути також розташована в піднижньоще-лепному трикутнику.

Характерною ознакою ураження обох вузлів є поява больових нападів під час вживання їжі, розмови, торкання до язика. Біль локалізується у передніх 2/3 половини язика, під’язикової та піднижньошелепної ділянок.

Діагностика. Виявляється гіперестезія та гіперпатія слизової оболонки передніх 2/3 половини язика. Виникнення больових пароксизмів від уживання їжі за відсутності ознак конкрементозного сіалоаденіту.

Лікування. Хворі з патологією піднижньощелепного та під’язикового вузлів потребують насамперед усунення болю. У гострий період призначають анальгетики, транквілізатори, гангліоблокуючі засоби, включаючи гангліонарні блокади 0,5—1 % розчином новокаїну по 5—20 мл протягом 10—15 днів. При стиханні загострення призначають курси вітамінів групи В, фізіотерапевтичні процедури (індуктотермію, гальванізацію).

Посилання на основну публікацію