Ураження (гангліоніт) шийного симпатичного стовбура

Етіологія, патогенез. Ураження вузлів симпатичного стовбура зумовлюється переважно інфекційними факторами (ангіна, грип та ін.), травмами, інтоксикаціями, патологією хребта. Переохолодження, нервово-психічне напруження можуть бути провокувальними факторами.

Клінічна картина. Гангліоніт характеризується тріадою: 1. Виражені больові пароксизми симпаталгічного характеру (печіння порівнюють з опіком, дією електричного струму, окропу). Пекучий характер болю, схильність до іррадіації в ділянці голови, половину тулуба, нападоподібне виникнення болю є основними особливостями ураження верхнього симпатичного вузла нерідко із залученням усього симпатичного ланцюжка. Напад болю може тривати від 20 хв до 5 год, тому ставлять помилкові діагнози невралгії трійчастого нерва, вазомоторної дистонії. Іноді сильний біль у голові та зубах може бути причиною помилкового видалення зубів.

  1. Регіональні вегетативні порушення: зниження температури шкіри, потовиділення, слиновиділення, гіперпігментація шкіри, спостерігається синдром Клода Бернара—Горнера (гіперемія, набряк, гіпотрофія та більша кількість зморшок м’яких тканин ураженої половини обличчя, закладання та сухість половини носа, підвищення інтенсивності кольору райдужної оболонки ока 5іля зіничного краю, птоз повіки, міоз, ендофтальм) або синдром Пюрфюр пю Пті (екзофтальм, мідріаз). Виявляються порушення чутливості сегментарно-вегетативного характеру у вигляді гіперестезії або гіперпатії, підвищення м’язового тонусу, сухожилкових рефлексів.
  2. Трофічні зміни в тканинах (іноді виявляються під час електроміографіч- ного дослідження).

Діагностика. При визначенні неврологічного статусу може виявлятися знізорефлексія (на боці ураження підвищені глибокі рефлекси).

Лікування. У період загострення призначають анальгетики, транквілізатори, карбамазепін, проводять прегангліонарні новокаїнові блокади 0,5 % розчином новокаїну 50—60 мл на рівні Thll—Thill (курс 8—12 блокад). Позитивний ефект відзначений після приймання карбамазепіну.

При розвитку симпаталгії на фоні бактеріальної інфекції (ревматизм, ангіна, синусит тощо) показане лікування антибіотиками, на фоні грипу — у- глобуліном по 1,5—3 мл 3—4 рази з інтервалом 4—5 днів.

При подразненні симпатичного відділу нервової системи показані: холінолітики, гангліоблокатори, нейроплегічні та спазмолітичні засоби: спазмолітик по 0,05—0,1 г 3 рази на день, потім по 3 мл 2—3 рази на день. З 10- го дня лікування одну ін’єкцію заміняють 0,04 г ганглерону в капсулах усередину; протягом 4 днів переходять на приймання препарату всередину. Курс лікування 4—5 тиж.

Для пригнічення активності симпатичних структур рекомендують холіно- міметичні засоби: карбахолін по 1 мг 2—3 рази на день, ефедрину гідрохлориду по 0,025—0,05 г 2—3 рази на день протягом 2 тиж. Загальнозміщювальне лікування включає полівітаміни, препарати заліза, фосфору, алое, ФіБС, вітамін В12

Рекомендують фізіотерапевтичні процедури: УФО, діадинамічні струми, електрофорез новокаїну, ганглерону, калію йодиду, радонові ванни. У разі болю, що не піддається консервативній терапії, вдаються до симпатектомії.

Посилання на основну публікацію