Скелет вільної верхньої кінцівки. Будова плечової кістки і кісток передпліччя. Будова кісток кисті
Плечова кістка (humerus) має тіло (центральну частину) і два кінці. Верхній кінець переходить в головку (capet humeri), по краю якої проходить анатомічна шийка (collum anatomikum). За анатомічної шийкою розташовані великий (tuberculum majus) і малий горбки (tuberculum minus), від яких відходять однойменні гребені (cristae tuberculi majoris et minoris). Між горбиками йде борозна (sulcus intertubercularis).
Між головкою і тілом плечової кістки знаходиться найтонше місце кістки – хірургічна шийка (collum chirurgicum).
У нижній половині плечової кістки, що має тригранну форму, розрізняють три поверхні: медіальну, латеральну і задню. На латеральній поверхні розташована дельтовидная бугристость (tuberositas deltoidea), нижче якої проходить борозна променевого нерва (sulkus nervi radialis). Дистальний кінець плечової кістки закінчується виростків (condilus humeri), медіальна частина якого представлена блоком плечової кістки (trochlea humeri), а латеральна – головкою виростка плечової кістки (capitulum humeri). Над блоком спереду є вінцева ямка (fossa coronaidea), а ззаду – ямка ліктьового відростка (fossa olekrani). Над головкою виростка розташована променева ямка (fossa radialis). Над виростками розташовані піднесення – надвиростки: медіальний і латеральний. Медіальний надмищелок (epicondylus medialis) переходить в медіальний гребінь, який утворює медіальний край плечової кістки. На його задньої поверхні проходить борозна ліктьового нерва (sulcus nervi ulnaris). Латеральний надмищелок (epicondylus lateralis) переходить в латеральний гребінь, який утворює латеральний край.
До кісток передпліччя відносяться локтевая і променева кістки.
Променева кістка (radius) має тіло і два кінці. Проксимальний кінець переходить в головку променевої кістки (caput radii), на якій є суглобова ямка (fovea artikularis). Під голівкою розташована шийка променевої кістки (collum radii), за якої розташована горбистість (tuberositas radii). Дистальний кінець має з медіальної сторони ліктьову вирізку (incisura ulnaris), а з латеральної – шилоподібний відросток (processus styloideus). Нижня поверхня дистального кінця представлена увігнутою зап’ястної суглобової поверхнею.
Ліктьова кістка (ulna). На її проксимальному кінці знаходиться блоковидной вирізка (incisura trochlearis), що закінчується двома відростками: ліктьовим (olecranon) і вінцевих (processus coronoideus). На вінцевій відростку розташована променева вирізка (incisura radialis), а трохи нижче цього відростка – горбистість ліктьової кістки (tuberositas ulnae). Дистальний кінець закінчується головкою (caput ulnae), з медіальної сторони якої відходить шилоподібний відросток (processus styloideus). Головка має суглобову коло (circumferencia articularis).
Кисть (manus) складається з кісток зап’ястя (ossa carpi), пястья (ossa metacarpi) і фаланг (phalanges) пальців.
Зап’ясті (carpus) складається з восьми кісток, розташованих у два ряди. Перший ряд утворюють гороховідная (os pisiforme), тригранна (os triquetrum), півмісяцева (os lunatum) і ладьевидная кістки (os scaphoideum). Другий ряд кісток складають крючковидная (os hamatum), головчатая (os capitatum), трапецієвидна кістки (os trapezoideum) і кістка-трапеція (оs trapezium).
П’ясткових кісток п’ять. У них виділяють тіло (corpus metacarpale), підстава (basis metacarpale) і головку (caput metacarpale).
Фаланги пальців. У всіх пальців, за винятком великого, є три фаланги: проксимальная, середня і дистальна. У фаланзі розрізняють тіло, підстава та голівку.