Скарги хворих при захворюваннях серцево-судинної системи

При опитуванні дуже важливо з’ясувати, як давно з’явилося захворювання, які скарги відзначалися спочатку, як вони змінилися з плином часу, приєдналися нові. Важливо дізнатися, чи звертався пацієнт до лікаря раніше, і, якщо звертався, яке було призначено лікування і якою була його ефективність. Обов’язково з’ясовують, чи є у хворого фактори ризику виникнення захворювань серцево-судинної системи: куріння, вживання алкоголю, малорухливий спосіб життя, пристрасть до гострої, жирної їжі, надмірна маса тіла, несприятливі виробничі фактори (шум, вібрація, робота, що вимагає постійної уваги, робота з апаратами та механізмами, надмірна психологічне навантаження). Дізнаються, чи є спадкова схильність до захворювань серцево-судинної системи (якими захворюваннями хворіли близькі родичі, вік і причини їх смерті).
Патогенетично загальними є скарги на задишку, кашель і кровохаркання. Причиною їх появи є недостатність лівих відділів серця.
Задишка нерідко виникає при захворюваннях серцево-судинної системи. Задишка носить або інспіраторний, або змішаний характер, або носить характер неповноцінності вдиху, хворий скаржиться, що йому нема чим дихати. На початку захворювання задишка виникає тільки при надмірному фізичному навантаженні, а потім при прогресуванні захворювання може з’являтися при мінімальному фізичному навантаженні і навіть у спокої. Нерідко вона поєднується з давлять болями за грудиною, супроводжується вираженою слабкістю, стомлюваністю. Причинами виникнення задишки є хронічна серцева лівошлуночкова недостатність, гіпертензія і застій крові в малому колі кровообігу.
Слабкість і стомлюваність – найбільш поширені скарги хворих з міокардитом, хронічною серцевою недостатністю. Поряд з іншими скаргами (на задишку, серцебиття) значно обмежують фізичну активність хворих.
Кровохаркання – патогенез виникнення цієї скарги спільний з кашлем. При застої крові і гіпертензії в легеневих судинах при кашлі з мокротою можуть відокремлюватися прожилки крові. Кашель і кровохаркання більш характерні для недостатності лівого передсердя, але відзначаються і при лівошлуночкової недостатності.
Слід відрізняти від кровохаркання виділення великої кількості пінистої рожевої мокроти. Це стан пов’язаний з гострою недостатністю лівого шлуночка. Йому може передувати напад серцевої астми (задухи).
Набряки у хворих виникають в результаті хронічної правошлуночкової недостатності. Виникає застій крові по великому колу кровообігу, спочатку утворюються набряки на кінцівках (вони з’являються в кінці дня і зникають вранці), а потім при прогресуванні серцевої недостатності рідина накопичується в серозних порожнинах (порожнини плеври, перикарда), виникає асцит.

Посилання на основну публікацію