Розвиток нервової системи у дітей

Нервова система здійснює координацію і контроль за фізіологічними і метаболічними параметрами діяльності організму в залежності від факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.

У дитячому організмі відбувається анатомічне і функціональне дозрівання тих систем, які відповідальні за життєдіяльність. Припускають, що до 4 років розумовий розвиток дитини відбувається найбільш інтенсивно. Потім інтенсивність знижується, і до 17 років основні показники нервово -психічного розвитку сформовані остаточно.

До моменту народження головний мозок дитини недостатньо розвинений. Наприклад, у новонародженого є близько 25 % нервових клітин дорослої людини, до 6 місяців життя їх кількість збільшується до 66%, а до року – до 90-95%.

Різні відділи головного мозку мають власні темпи розвитку. Так, внутрішні шари ростуть повільніше, ніж корковий, за рахунок чого в останньому утворюються складки і борозни. До моменту народження краще за інших розвинена потилична частка, меншою мірою – лобова. Мозочок має невеликі розміри півкуль і поверхневих борозен. Бічні шлуночки відносно великі.

Чим менше вік дитини, тим гірше диференційовано сіра і біла речовина головного мозку, нервові клітини в білій речовині розташовуються досить близько один до одного. З ростом дитини відбуваються зміни топіки, форми, кількості та розмірів борозен. Основні структури мозку формуються до 5 році життя. Але й пізніше продовжується зростання звивин і борозен, правда, значно меншими темпами. Остаточне дозрівання центральної нервової системи (ЦНС) відбувається до 30-40 років.

До моменту народження головний мозок дитини в порівнянні з масою тіла має відносно великі розміри – 1 / 8 – 1 / 9, в 1 рік це співвідношення становить 1 / 11 – 1 / 12 до 5 років – 1/13-1/14 і у дорослої людини – приблизно 1 /40. При цьому з віком маса головного мозку збільшується.
Процес розвитку нервових клітин полягає в зростанні аксонів, збільшенні дендритів, освіті безпосередніх контактів між відростками нервових клітин. До 3 років відбувається поступова диференціація білої і сірої речовини головного мозку, і до 8 років його кора за будовою наближається до дорослого стану.
Одночасно з розвитком нервових клітин йде процес миелинизации нервових провідників. Дитина починає набувати ефективний контроль за руховою активністю. Процес миелинизации в цілому закінчується до 3-5 років життя дитини. Але розвиток мієлінових оболонок провідників, відповідальних за тонкі координовані рухи і розумову діяльність, триває до 30 – 40 років.

Кровопостачання мозку у дітей більш рясне, ніж у дорослих. Капілярна мережа значно ширше. Відтік крові від головного мозку має свої особливості. Ще погано розвинені діплоетіческіе піни, тому у дітей при енцефаліті і набряку мозку частіше, ніж у дорослих, відзначається утруднення відтоку крові, що сприяє розвитку токсичного ураження мозку. З іншого боку, у дітей велика проникність гематоенцефалічного бар’єру, що веде до накопичення в мозку токсичних речовин. Тканина мозку у дітей дуже чутлива до підвищення внутрішньочерепного тиску, тому фактори, що сприяють цьому, можуть викликати атрофію і загибель нервових клітин.

Мають особливості будови і оболонки головного мозку дитини. Чим молодша дитина, тим тонше тверда мозкова оболонка. Вона зрощена з кістками основи черепа. М’яка і павутинна оболонки також тонкі. Субдуральний і субарахноїдальний простору у дітей зменшені. Цистерни, навпаки, відносно великі. Водопровід мозку (Сільвією водопровід) у дітей ширше, ніж у дорослих.
З віком відбувається зміна складу мозку: зменшується кількість води, збільшується сухий залишок, мозкові тканини наповнюються білковим компонентом.

Спинний мозок у дітей розвинений відносно краще, ніж головний, і росте значно повільніше, подвоєння його маси відбувається до 10 – 12 місяцях, потроєння – до 3 – 5 років. У дорослої довжина спинного мозку дорівнює 45 см, що в 3,5 рази більше, ніж у новонародженого.
У новонародженого є особливості лікворообразованія і складу ліквору, загальна кількість якого з віком збільшується, в результаті підвищується тиск в спинномозковому каналі. При спинномозковій пункції ліквор у дітей випливає рідкісними краплями зі швидкістю 20 – 40 крапель на хвилину.
Особливе значення надають дослідженню ліквору при захворюваннях ЦНС.
Нормальний ліквор у дитини прозорий. Каламутність свідчить про підвищення в ньому числа лейкоцитів – плеоцітоза. Наприклад, каламутний ліквор спостерігається при менінгіті. При крововиливі в мозок ліквор буде кривавим, розшарування не відбувається, він буде зберігати рівномірну бурого забарвлення.

У лабораторних умовах проводять розгорнуте мікроскопірованіе ліквору, а також біохімічне, вірусологічне та імунологічне його дослідження.

Посилання на основну публікацію