Рентгенівська комп’ютерна томографія

Минуло три десятиліття з того моменту, як в клінічній практиці стала застосовуватися РКТ. Навряд чи автори цього методу, А. Кормак і Г. Хаунсфілд, що отримали в 1979 р Нобелівську премію за його розробку, могли припустити, наскільки швидким виявиться зростання їх наукових ідей і яку масу питань поставить цей винахід перед лікарями-клініцистами.
Кожен комп’ютерний томограф складається з п’яти основних функціональних систем:
1) спеціальний штатив, званий гентрі, в якому знаходяться рентгенівська трубка, механізми для формування вузького пучка випромінювання, дозиметричні детектори, а також система збору, перетворення і передачі імпульсів на електронно-обчислювальну машину (ЕОМ). У центрі штатива розташовується отвір, куди поміщається пацієнт;
2) стіл для пацієнта, який переміщує пацієнта всередині гентрі;
3) ЕОМ-накопичувач і аналізатор даних;
4) пульт управління томографом;
5) дисплей для візуального контролю та аналізу зображення.
Відмінності в конструкціях томографів обумовлені, насамперед, вибором способу сканування. До теперішнього часу є п’ять різновидів (поколінь) рентгенівських комп’ютерних томографів. Сьогодні основний парк даних апаратів представлений приладами зі спіральним принципом сканування. Принцип роботи рентгенівського комп’ютерного томографа полягає в тому, що цікавить лікаря ділянку тіла людини сканується вузьким пучком рентгенівського випромінювання. Спеціальні детектори вимірюють ступінь його ослаблення, порівнюючи число фотонів на вході і виході з досліджуваної ділянки тіла. Результати вимірювання передаються в пам’ять ЕОМ, і по них, відповідно до закону абсорбції, обчислюються коефіцієнти ослаблення випромінювання для кожної проекції (їх число може становити від 180 до 360). В даний час для всіх тканин та органів в нормі, а також для ряду патологічних субстратів розроблені коефіцієнти абсорбції за шкалою Хаунсфілда. Точкою відліку в цій шкалі є вода, коефіцієнт поглинання якої прийнятий за нуль. Верхня межа шкали (+1000 од. HU) відповідає поглинанню рентгенівських променів кортикальних шаром кістки, а нижня (-1000 од. HU) – повітрям. Нижче як приклад наведені деякі коефіцієнти абсорбції для різних тканин організму і рідин.

Отримання точної кількісної інформації не тільки про розміри, просторове розташування органів, а й про плотностних характеристиках органів і тканин – найважливіша перевага РКТ перед традиційними методиками.
При визначенні показань до застосування РКТ доводиться враховувати значне число різних, часом взаємовиключних факторів, знаходячи компромісне рішення в кожному конкретному випадку. Ось деякі положення, що визначають показання для даного виду променевого дослідження:
– Метод є додатковим, доцільність його застосування залежить від результатів, отриманих на етапі первинного клініко-рентгенологічного дослідження;
– Доцільність комп’ютерної томографії (КТ) уточнюється при порівнянні її діагностичних можливостей з іншими, в тому числі і нелучевимі, ​​методиками дослідження;
– На вибір РКТ впливає вартість і доступність цієї методики;
– Слід враховувати, що застосування КТ пов’язано з променевим навантаженням на пацієнта.
Діагностичні можливості КТ, безсумнівно, будуть розширюватися в міру вдосконалення апаратури і програмного забезпечення, що дозволяють виконувати дослідження в умовах реального часу. Зросло її значення при рентгенохірургіческіх втручаннях як інструменту контролю під час операції. Побудовано та починають застосовуватися в клініці комп’ютерні томографи, які можна розмістити в операційній, реанімації чи палаті інтенсивної терапії.
Мультиспіральна комп’ютерна томографія (МСКТ) – методика, що відрізняється від спіральної тим, що за один оборот рентгенівської трубки виходить не один, а ціла серія зрізів (4, 16, 32, 64, 256, 320). Діагностичними перевагами є можливість виконання томографії легенів на одній затримці дихання в будь-яку з фаз вдиху і видиху, а отже, відсутність «німих» зон при дослідженні рухомих об’єктів; доступність побудови різних площинних і об’ємних реконструкцій з високою роздільною здатністю; можливість виконання МСКТ-ангіографії; виконання віртуальних ендоскопічних досліджень (бронхографії, колоноскопії, ангіоскопія); зменшення часу дослідження; зниження променевого навантаження на пацієнта.

Посилання на основну публікацію