У хірургії уражень описані травми семи виокремлених анатомічних ділянок:
- голови;
- шиї;
- грудної клітки;
- живота;
- таза;
- хребта;
- кінцівок.
При цьому травми усіх анатомічних ділянок тіла людини можуть бути:
- ізольовані;
- поєднані;
- множинні та комбіновані,.
Всі вони мають суттєві відмінності і ми розглянемо більш детально кожну з них.
- Ізольована травма — це одиничне ураження однієї анатомічної ділянки;
- Множинна травма — це кілька поранень одним або кількома снарядами в межах однієї анатомічної ділянки;
- Поєднана травма — це така травма, коли один чинник уражує кілька органів або анатомічних ділянок тіла. Поєднані ушкодження щелепно-лицевої ділянки — це ушкодження тканин та черепно-мозкова травма, або одночасне ушкодження інших кісток тіла;
- Комбінована травма — це наслідок впливу двох і більше вражаючих чинників з різним механізмом дії на тканини. Наприклад, одночасне механічне, променеве, термічне, хімічне та інше ураження;
- Політравма — це одночасне ураження двох і більше анатомічних ділянок, при яких спостерігається порушення життєво важливих функцій організму. Тобто, політравма — це тяжка поєднана травма, що супроводжується травматичним шоком.
Синдром взаємного обтяження
Одночасне ураження кількох анатомічних ділянок тіла зумовлює розвиток особливого патологічного стану, пов’язаного з виникненням тяжкого і загрозливого перебігу травми — синдрому взаємного обтяження. Цей синдром значно збільшує загальну тяжкість травми — кожне з локальних уражень окремо може не становити безпосередньої загрози для життя пораненого, але в сукупності вони нерідко зумовлюють неминучість загибелі потерпілого.
Кожне з окремих уражень погіршує загальний стан хворого і, водночас, кожне конкретне ураження при політравмі перебігає тяжче, триваліше, з більшим ризиком розвитку ускладнень та гіршими результатами лікування, ніж при ізольованій травмі.
При численних переломах кісток обличчя спостерігаються різні поєднання травми:
- верхньої та нижньої щелепи;
- виличної кістки;
- кісток носа;
- лобової та під’язикової кістки.
У разі тяжкої травми внаслідок прикладання значної сили відбуваються численні осколкові переломи кісток не тільки в місці прикладеної сили і в типових місцях, а й прилеглих кісткових структур, на які передається травмівна сила. Відбувається значне зміщення і навіть втрата фрагментів кісток. Тому було запропоновано нові терміни для позначення такого виду травм, зокрема, «черепно-очноямковий-носо-верхньощелепний» перелом та ін.