1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Медицина
  3. Поняття про лікарський препарат

Поняття про лікарський препарат

Медична практика немислима без застосування найширшого спектра лікарських речовин природного або штучного походження, які використовуються для лікування, профілактики і діагностики захворювань. Лікарська речовина – це, як правило, хімічна сполука або хімічний елемент. Джерелом отримання лікарських речовин є лікарську сировину. До поширеній і давно відомому лікарському сировини природного походження відносяться численні рослини (як дикорослі, так і культивовані), органи і тканини різних тварин, продукти життєдіяльності бактерій і грибів, з яких отримують ферменти, антибіотики, вітаміни, гормони та інші біологічно активні речовини. Сьогодні в якості лікарської сировини широко використовуються деякі продукти хімічного виробництва, які пройшли відповідну обробку, і синтетичні речовини.

Лікарський препарат – це конкретний лікарський засіб в готовому для застосування вигляді. Лікарський препарат може включати одне або кілька лікарських речовин у чистому вигляді або в поєднанні з твердими або м’якими наповнювачами, у складі розчинів і т. П. Кількість вироблених фармацевтичною промисловістю лікарських препаратів вимірюється тисячами найменувань. Щороку їх асортимент оновлюється: припиняється виробництво одних і починається виробництво інших, більш ефективних.

Лікарські препарати по різних підставах (наприклад, за призначенням, хімічної природі, джерел отримання і т. П.) Об’єднуються в різні групи.

За характером впливу всі лікарські речовини поділяються на:

отруйні, які відносяться до списку А;
менш отруйні, так звані сильнодіючі, які включаються в список Б;
різні малоядовітие речовини загального списку.
В аптеках і лікувальних закладах отруйні речовини зберігаються в металевих сейфах з сигналізацією. Сильнодіючі лікарські речовини зберігаються в спеціальних шафах. Під особливим контролем знаходяться препарати, що володіють наркотичною дією, призначувані тяжкохворим з постійно вираженим больовим синдромом. Суворі правила обліку, зберігання і використання отруйних, сильнодіючих та наркотичних засобів випливають з небезпеки таких явищ, як токсикоманія і наркоманія.

Лікарські препарати повинні бути строго розподілені по фармакологічним групам: серцеві засоби, антибіотики, знеболюючі і т. Д. Горючі, вибухонебезпечні, фарбувальні, пахучі, сипучі і рідкі речовини зберігаються в окремих шафах. Засоби для ін’єкцій внутрішнього і зовнішнього застосування розташовують на окремих полицях з позначенням на етикетці «Для ін’єкцій», «Вушні краплі», «Очні краплі» та ін. Лікарські препарати, які піддаються швидкого псування (настої, відвари, антибіотики, вакцини, сироватки, донорська кров та ін.), зберігаються в холодильнику.

Лікарські форми – це зручні для застосування і раціональні для лікувального ефекту форми, що додаються лікарських препаратів. Розрізняють тверді, м’які, рідкі та газоподібні лікарські форми, а також лікарські форми для ін’єкцій.

Таблетки – тверда дозована лікарська форма, одержувана пресуванням суміші лікарських і допоміжних речовин. Вони призначаються для прийому всередину, а також для приготування розчинів. Таблетки, що містять одне лікарська речовина, називаються простими, декілька – складними за складом.

Драже – тверда лікарська форма для внутрішнього застосування, одержувана шляхом нашарування (дражирування) лікарських засобів та допоміжних речовин на цукрові гранули.

Порошки – тверда лікарська форма, що володіє властивістю сипучості, призначена для внутрішнього, зовнішнього або ін’єкційного (після розчинення) застосування. Розрізняють прості і складні, недозовані (застосовуються зовнішньо у вигляді присипок) і дозовані (застосовуються всередину) порошки.

Капсули – дозовані порошкоподібні, гранульовані, пастоподібні, напіврідкі і рідкі лікарські речовини, укладені в спеціально приготовлені желатинові оболонки. Призначені для прийому всередину, де лекартва виходять з оболонки після її розчинення в шлунку.

Гранули – тверда лікарська форма у вигляді однорідних частинок (розміром 0,2-0,3 мм). До складу гранул входять лікарські та допоміжні речовини (цукор, крохмаль, декстрин, сироп, глюкоза та ін.), Що поліпшують смак і розчинність ліки.

Збори лікарські являють собою роздроблені частини лікарських рослин.

Крім того, до твердих лікарських форм відносяться плівки та платівки, глоссети, карамелі, припарки, розчинні таблетки. Плівки і пластинки – спеціальні лікарські форми, в яких лікарські речовини включені в полімерну основу. Глоссети – невеликі таблетки, призначені для під’язикового і защічних застосування. Карамелі – лікарська форма, приготовлена за типом цукерок, призначена для лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота. Припарки – напівтверді препарати, що використовуються для нанесення на шкіру з метою місцевого посилення кровообігу (роблять також протизапальну і антисептичну дію). Розчинні таблетки використовують для внутрішнього застосування після розчинення у воді.

До м’яких лікарських форм відносяться мазі, пасти, супозиторії та пластирі.

Мазі, пасти – лікарські форми в’язкої консистенції, застосовувані найчастіше зовнішньо у лікуванні шкірних захворювань.

Супозиторії – дозована лікарська форма, тверда при кімнатній температурі і розчиняється або розплавляється при температурі тіла. Використовуються для введення в пряму кишку і піхву.

Пластир – лікарська форма у вигляді пластичної маси, здатна розм’якшуватися при температурі тіла і прилипати до шкіри, або така ж маса на плоскому носії (частіше на тканині). Застосовуються головним чином для впливу на шкіру.

Рідкі лікарські форми включають розчини, настої, відвари, настойки, екстракти, емульсії, суспензії, аерозолі, мікстури, аплікації, креми, лимонади, сиропи.

Розчини – прозорі рідини, отримані шляхом розчинення одного або декількох лікарських речовин в розчиннику (дистильована вода, етиловий спирт, рідкі масла).

Настої і відвари – водні витяжки з лікарських рослин. Їх найчастіше готують з висушеної зеленої маси або коріння лікарських рослин. Дозують столовими ложками або мірними склянками, для дітей – десертними або чайними ложками.

Настоянки – спиртові витяжки з рослинної сировини, отримані без нагрівання. Вживаються всередину, дозуються краплями.

Екстракти – концентровані витяжки з лікарських рослин, можуть мати різну консистенцію, тому бувають рідкі, густі та сухі.

Емульсії і суспензії – дисперсні (розпорошені, роздроблені) системи, де дисперсійним середовищем є рідина (вода, масло та ін.), А дисперсною фазою – нерозчинні в ній інші рідини (жирні олії, бальзами) або тверді мелкораздробленного частинки відповідно. Призначаються як для зовнішнього, так і для внутрішнього або ін’єкційного (під шкіру, в м’яз, в порожнині) застосування.

Аерозолі – дисперсні системи, де дисперсійним середовищем є газ або газова суміш, а дисперсною фазою частіше – рідина, рідше – дрібні тверді частинки. Застосовується для місцевого (шкіра, слизові) або резорбтивної (при інгаляції) дії.

Мікстури – рідка лікарська форма, що представляє собою суміш двох і більше лікарських засобів, що перебувають у зваженому (рідше розчиненому) стані в рідині. Рідким середовищем для мікстур служить вода.

Аплікації – рідкі або мазеподібними препарати, призначені для нанесення на шкіру з метою лікування її поразок або знищення паразитів.

Бальзами – рідини з ароматичним запахом, одержувані з рослин (ефірні масла, смоли та ін.). Мають антисептичні та дезодоруючими властивостями.

Креми – напіврідкі препарати, менш в’язкі, ніж мазі; до їх складу крім лікарських засобів входять масла, жири та інші продукти. Застосовуються зовнішньо.

Сиропи – густовато, прозорі, солодкі рідини для прийому всередину. Основне призначення сиропів – виправлення смаку лікарських речовин.

ПОДІЛИТИСЯ: