Патологічні види перкуторного тону

Притуплення перкуторного тону. Причинами виникнення притуплення є наступні патологічні стани:
1. Ущільнення легеневої тканини. При осередковому ущільненні, що включає в себе кілька сегментів легеневої тканини, спостерігається притуплення, а при пайовій ущільненні – тупість. У разі виявлення притуплення перкуторного тону, обумовленого ущільненням легеневої тканини, слід визначити його локалізацію і дати звіт про те, яка частка і які сегменти легені можуть бути вражені.
2. Гідроторакс будь-якої етіології (ексудат, транссудат, гемоторакс). Вважають, що притуплення вдається виявити при об’ємі рідини в плевральній порожнині не менше 500 мл. Якщо рівень притуплення спереду досягає V ребра, то об’єм рідини становить приблизно 1 л; якщо перебуває на рівні IV ребра, то об’єм рідини дорівнює 1,5 л. Коли межа притуплення ззаду досягає нижнього кута лопатки, передбачається наявність в плевральній порожнині не менше 1 л рідини, якщо межа притуплення знаходиться на рівні spina scapulae, то об’єм рідини може досягати 2 л. Довгі роки в терапевтичній клініці було прийнято вивчати властивості верхньої межі випоту для вирішення питання про запальний (ексудативному) або застійному (транссудатівном) характері вмісту. З цією метою визначалися такі феномени, як лінія Дамуазо, трикутники Гарланда, Раухфуса – Грокко та ін. Проте в даний час клінічні методи обстеження пішли далеко вперед, тому вивчення обговорюваних методик носить суто історичний інтерес, який при бажанні можна задовольнити в численних інструкціях колишніх років .
Тимпанічнийперкуторний тон виявляється над поверхнею грудної клітки при наступних патологічних станах:
1. При порожнини в легені не менше 4 см в діаметрі. В даному випадку перкуторний тон свідчить про наявність абсцесу легень з порожниною, пов’язаної з бронхів, або про туберкульозну каверні.
2. При наявності пневмотораксу. У цьому випадку поширеність зони тимпаніту буде залежати від обсягу газу в порожнині плеври.
Коробковий перкуторний тон спостерігається при емфіземі легенів, т. Е. Значному підвищенні легкості тканини легені, яка призводить до підвищення перкуторного тону. Як випливає з назви, є певна аналогія з характером звуку, одержуваного при постукуванні по порожній коробці. Саме такою назвою автори хотіли підкреслити меншу, ніж у випадку порожнини і пневмотораксу, тимпанічний перкуторного тону при емфіземі легені.
Топографічна перкусія легень
Синонімом топографічноїперкусії є термін «розмежувальна перкусія». Перед викладом завдань і методик топографічноїперкусії слід зупинитися на кісткових орієнтирах і розмежувальних лініях грудної клітки. Кістковим орієнтиром на передній стінці грудної клітки є angulus Ludovici, т. Е. Кут між рукояткою і корпусом грудини, який відповідає місцю прикріплення II ребра. Остистийвідросток VII шийного хребця (перший з видимих ​​відростків зверху на шиї) відповідає I ребру, нижній кут лопатки – VII ребру, нижній край XII ребра доступний пальпації ззаду.
Вертикальні розмежувальні лінії:
– Посередині грудини умовно розташовується l. mediana;
– Відповідно краю грудини розташовується l. sternalis;
– Середина ключиці між стернальную і акроміальним її кінцями відповідає l. medioclavicularis;
– Середина відстані між l. sternalis і l. medioclavicularis відповідає l. parasternalis;
– Місце перетину великої грудної та дельтоподібного м’язів відповідає l. axillaris anterior;
– Вершина пахвовій западини відповідає l. axillaris media;
– Місце перетину найширшого м’яза спини з дельтоподібного м’язом відповідає l. axillaris posterior;
– Нижній кут лопатки відповідає l. sca pularis.

Посилання на основну публікацію