Мозковий череп

У мозковому черепі прийнято відокремлювати звід (дах), calvaria, від основи, basis, умовною межею. Вона починається ззаду від protuberantia occipitalis externa, йде по linea nuchae superior дощенту processus mastoideus, триває по верхньому краю poms acusticus externus уздовж початку processus zygomaticus скроневої кістки і по crista infratemporal великого крила клиноподібної кістки. Потім вона піднімається уздовж з’єднання великого крила клиноподібної кістки зі виличної кісткою до processus zygomaticus лобової кістки і по верхнеглазнічному краю досягає носолобного шва. Проведена межа дозволяє більш точно визначити, які кістки повністю або частково входять до складу зводу черепа. Таким чином, звід черепа утворений лускою лобової кістки, скроневої поверхнею великих крил клиноподібної кістки, тім’яними кістками і лускою обох скроневих і потиличної кісток. Перераховані кістки з’єднуються за допомогою швів, що мають різну форму.
Між лобової і тім’яної кісток є фронтально розташований вінцевий шов, sutura commits, а між тім’яними і потиличною кісткою – ламбдовідний шов, sutura lambdoidea, за формою схожий на грецьку букву «лямбда». На стику тім’яних кісток утворюється сагиттальний шов, sutura sagittalis. Він з’єднується з вінцевих швом під прямим кутом, а з ламбдовідного – під тупим. Ліворуч і праворуч від сагиттального шва розташований парний бічний шов, утворений знизу великим крилом клиноподібної кістки, лускою і соскоподібного частиною скроневої кістки, а зверху – лускою лобової кістки і тім’яної кісткою.
Зовнішня поверхня даху черепа гладка, лише в окремих її місцях є шорсткі лінії, що розмежовують її поверхню на три частини: середню (непарну) і дві бічні (парні). Межею між ними є що починається від processus zygomaticus ossis frontalis шорстка лінія. Вона дугоподібно йде по лобової кістки, утворюючи linea temporalis, по тім’яної – linea temporalis inferior.
Бічний відділ склепіння черепа поступово переходить в скроневу ямку, fossa temporalis, яка від основи черепа відділена виличні відростком скроневої кістки і підскронева гребенем великого крила клиноподібної кістки. З латеральної сторони скронева ямка обмежена виличної дугою, спереду – скроневої поверхнею виличної кістки. Бічний відділ склепіння черепа і скронева ямка зайняті скроневої м’язом. До анатомічних утворень в непарної частини даху слід віднести tubera frontalia, circus superciliares, glabella, а збоку – tubera parietalia.
Внутрішня поверхня даху увігнута. Уздовж її серединної лінії йде борозна верхнього сагітального синуса, sulcus sinus sagittalis superioris, яка попереду закінчується лобовим гребенем, crista frontalis. Артеріальні борозни, sulci arteriosi, особливо добре виражені в бокових відділах даху, а вздовж sutura sagittalis краще видно foveolae granulares і impressiones digitatae. Чіткої межі між дахом і основою черепа на внутрішній поверхні немає. Лише ззаду вона позначена борозною поперечного синуса, sulcus sinus transversi, і внутрішнім потиличних виступом, protuberantia occipitalis interna.
У черепі розрізняють зовнішнє підстава, basis cranii externa, і внутрішня підстава, basis cranii interna.
Зовнішнє підставу спереду прикрите кістками лицьового черепа. Іншу, вільну для огляду частина зовнішнього підстави утворюють клиноподібна кістка (частина тіла і великих крил і крилоподібні відростки), парна скронева кістка (піраміда, сосцевидная і барабанна частини і нижній відділ луски) і потилична кістка (базилярна і бічні частини і частина луски). Задньої кордоном зовнішнього основи черепа є protuberantia occipitalis externa і linea nuchae superior.
Зовнішнє основа має нерівний рельєф, обумовлений головним чином наявністю отворів, відростків і борозен. Одні отвори в основі черепа пронизують кістки, інші утворилися між окремими кістками при їх з’єднанні. У центрі заднього відділу зовнішнього основи черепа лежить великий потиличний отвір, foramen magnum, з боків якого розташовуються виростки потиличної кістки, condyli occipitales. Позаду кожного виростка знаходиться мищелковий ямка, fossa condylaris, з непостійним отвором – canalis condylaris. У підставі виростка проходить підязиковий канал для однойменного нерва (XII пара). Від заднього краю великого потиличного отвору вгору по лусці піднімається зовнішній потиличний гребінь, crista occipitalis externa, відходять від нього в сторони нижньої і верхньої потиличної лініями, lineae nuchae inferior et superior. Наперед від foramen magnum лежить базилярна частина потиличної кістки з глоткових горбком, tuberculum pharyngeum, в центрі. Наперед від нього знаходяться тіло клиноподібної кістки і її крилоподібні відростки. Вони обмежують з латеральних сторін хоани носової порожнини.
Латерально від базилярної і бічних частин потиличної кістки справа і зліва розташовуються піраміди скроневих кісток. На нижній поверхні піраміди знаходяться foramen caroticum externum, fossa jugularis, processus styloideus, a між шиловидним та соскоподібного відростками – шилососцевидного отвір, foramen stylomastoideum.
До піраміди скроневої кістки примикає барабанна частина, що обмежує зовнішнє слуховий отвір і зовнішній слуховий прохід. Ззаду барабанна частина з’єднується з соскоподібного частиною скроневої кістки за допомогою барабанно-соскоподібного щілини, fissura tympanomastoidea. На pars mastoidea, крім processus mastoideus, видно incisura mastoidea, sulcus a. occipitalis і непостійне foramen mastoideum.
Барабанна частина за допомогою fissura tympanosquamosa спереду і зверху з’єднується з лускою скроневої кістки. Ця щілина завдяки проникненню в неї відростка tegmen tympani кам’янистій частині розділяється на дві щілини: fissura petrosquamosa і fissura petrotympanica. На лусці біля основи скулового відростка знаходяться нижньощелепна ямка і наперед від неї – суглобової горбок.
Між пірамідою і лускою скроневої кістки вклинюється ость клиноподібної кістки, spina ossis sphenoidalis. Її пронизує остисті отвір, foramen spinosum. Медіальніше і наперед лежить овальний отвір, foramen ovale. Між пластинками крилоподібного відростка знаходиться крилоподібна ямка, fossa pterygoidea. У підстави крилоподібного відростка відкривається крилоподібний канал, canalis pterygoideus.
У місці з’єднання верхівки піраміди з тілом клиноподібної кістки і з базилярної частиною потиличної кістки утворюється отвір неправильної форми з нерівними зазубреними краями – рваний отвір, foramen lacerum. В область рваного отвору відкриваються внутрішній отвір сонного каналу, м’язово-трубний і крилоподібний канали.
Між fossa jugulahs піраміди скроневої кістки і incisura jugularis потиличної кістки формується яремний отвір, foramen jugulare, через яке виходять з черепа внутрішня яремна вена, язикоглотковий (IX пара), блукаючий (X пара) і додатковий (XI пара) нерви.
Піраміда скроневої кістки відділяється від потиличної кістки каменисто-потиличної щілиною, fissura petrooccipitalis, а від великого крила клиноподібної кістки – клиновидно-кам’янистій щілиною, fissura sphenopetrosa.
Внутрішнє основу черепа в значній мірі відповідає рельєфу базальної поверхні головного мозку. У ньому розрізняють передню, середню і задню черепні ямки.
Передня черепна ямка, fossa cranii anterior, ззаду відмежована від середньої черепної ямки заднім краєм малих крил клиноподібної кістки і горбком сідла, tuberculum sellae. У ній лежать лобові частки півкуль головного мозку. Ямка утворена Очноямкову частина лобової кістки з добре вираженими impressiones digitatae juga cerebralia, гратчастої платівкою гратчастої кістки, а також малими крилами клиноподібної кістки. Через отвори в lamina cribrosa проходять нюхові нерви (I пара). Посередині гратчастої пластинки підноситься півнячий гребінь, crista galli, попереду від якого розташовуються сліпе отвір, foramen caecum, і лобовий гребінь, crista frontalis. Передня черепна ямка сполучається з очницею через зоровий канал, в якому проходять зоровий нерв (II пара) і очна артерія. Отвори зорових каналів з’єднуються поперечно розташованої предперекрестной борозною, sulcusprechiasmatis.
Середня черепна ямка, fossa cranii media, відділяється від задньої черепної ямки верхнім краєм піраміди скроневої кістки і спинкою турецького сідла. Вона утворена тілом і великими крилами клиноподібної кістки, передньою поверхнею пірамід, а також лускою обох скроневих кісток. У середній черепній ямці розрізняють непарну центральну (середню) частина, яка відповідає турецькому сідла, і з боків – праву і ліву латеральні частини. У центральній частині розташовано поглиблення – гипофизарная ямка, fossa hypophysial. На латеральній поверхні тіла клиноподібної кістки добре виражена сонна борозна, sulcus caroticus, а поблизу верхівки піраміди скроневої кістки видно рваний отвір, закрите хрящем. Між великим і малим крилами клиноподібної кістки, а також її тілом знаходиться верхня глазничная щілину, fissura orbitalis superior, через яку в порожнину очниці проходять нерви: окоруховий (III пара), блоковий (IV пара), очній (перша гілка трійчастого нерва – V пари ) і відвідний (VI пара). Позаду і трохи нижче верхньої очноямкову щілини розташовується круглий отвір, foramen rotundum, через яке проходить верхньощелепної нерв (друга гілка V пари). Знаходиться поруч з попереднім овальний отвір містить нижньощелеповий нерв (третя гілка V пари). Остисті отвір у заднього краю великого крила клиноподібної кістки служить для проходження в череп середньої менингеальной артерії.
На передній поверхні піраміди скроневої кістки у самої верхівки знаходиться трійчастого вдавлення, позаду і латеральнеекоторого розташовуються ущелини каналів великого і малого кам’янистих нервів, а також їх борозни, дугоподібне піднесення і дах барабанної порожнини.
Задня черепна ямка, fossa cranii posterior, має велику глибину в порівнянні з середньою і особливо з передньої ямками. Основу її становить потилична кістка. Крім того, до складу задньої черепної ямки входять задні поверхні пірамід і сосковидні частини скроневих кісток, задня частина тіла клиноподібної кістки, соскоподібного кут тім’яної кістки.
У центрі ямки знаходиться великий потиличний отвір, попереду від якого розташовується скат, clivus, утворений зрощенням потиличної і клиноподібної кісток. На схилі лежать довгастий мозок і міст. Від заднього краю великого потиличного отвору до хрестоподібному плекання, eminentia cruciformis, піднімається внутрішній потиличний гребінь. Відходить вправо і вліво від хрестоподібного піднесення борозна поперечного синуса, sulcus sinus transversi, продовжується в борозну сигмовидної синуса, sulcus sinus sigmoidei. Остання розташовується на внутрішній поверхні соскоподібного кута тім’яної кістки і соскоподібного частини скроневої кістки. Борозна сигмовидної синуса доходить до яремної вирізки на бічній частині потиличної кістки і закінчується в області яремного отвори.
Медіальніше яремного отвору знаходиться отвір під’язикового каналу, canalis hypoglossalis, через який виходить однойменний нерв (XII пара). З кожного боку на задній поверхні пірамід у задню черепну ямку відкривається внутрішнє слуховий отвір, porus acusticus internus, провідне у внутрішній слуховий прохід. У глибині його бере початок лицьовій канал, в якому проходить лицьовий нерв (VII пара). З внутрішнього слухового отвору в задню черепну ямку виходить присінково-завитковий нерв (VIII пара).

Посилання на основну публікацію