Імплантати з металу, кераміки, силікону, пластмас

Металеві імплантати — це штучні корені зубів (дентальні імплантати), гвинти й пластини що фіксують відламки щелеп, формуючі пластини для дна очної ямки, протези скронево-нижньощелепного суглоба, фіксатор з ефектом пам’яті форми, металеві сітки для усунення дефектів кісток, що застосовують в черепно-щелепно-лицевій хірургії і хірургічній стоматології.

Металеві імплантати виготовляють з титану, віталуму, кераміки, цирконію та інших матеріалів і сплавів, які є біологічно нейтральними і не справляють негативної дії на тканини. Для збільшення рівня біологічної інерції та контакту з тканинами на деякі імплантати наносять спеціальні шари-покриття.

Такі металеві імплантати достатньо довго перебувають в тканинах, ніяк не проявляючи себе. Але в деяких випадках, особливо при пластиці СНЩС металевим протезом може виникнути відчуття тертя, тиску, деформації або розсмоктування опорної кістки і прилеглих тканин. Іноді штучний суглоб не завжди вдається пристосувати до гілки нижньої щелепи. Крім того, є суттєвий ризик перфорації суглобової ямки м’яким покриттям протеза, якщо одночасно не використовують протез суглобової ямки.

Імплантати із силікону, пластмас. Вони служать переважно для створення потрібного контуру тканин обличчя. Існують імплантати для різних відділів обличчя — підборіддя, носа, виличних кісток, надбрівних валиків, кутів щелепи тощо. Вони можуть мати стандартну форму (за розмірами) або виготовлену індивідуально за моделями обличчя, стереолітографічними моделями.

Встановлюють ці імплантати, як правило, з внутрішньоротового оперативного доступу під HЛA або місцевою потенційованою анестезією. Імплантати бажано фіксувати швами до окістя кісток, форму яких корегують.

За відсутності запальних ускладнень і значних травмівних дій на донорську ділянку такі імплантати можуть перебувати в тканинах достатньо довго.

Посилання на основну публікацію