Ексудативний плеврит

Ексудативний плеврит. Синдром запальної рідини у плевральній порожнині
Ексудативний плеврит – запальне захворювання плевральної порожнини, що супроводжується накопиченням в ній запального ексудату.

Етіологія
Плеврит є ускладненням багатьох захворювань. Це можуть бути крупозне запалення легенів, туберкульоз легенів, метастази пухлин в плевру або її первинна пухлина (карциноматоз плеври), травми грудної клітини, особливо проникаючі в грудну порожнину, прорив абсцесу легені в порожнину плеври, гострий панкреатит, паразитарні захворювання легень, дифузні захворювання сполучної тканини (системний червоний вовчак та ін.).

Патогенез
Патогенез пов’язаний з безпосереднім інфікуванням плеври при близькому розташуванні запального вогнища або прямому проникненні інфекційного агента при пораненні. Рідше зустрічається лімфогенне проникнення збудника, по лімфатичних шляхах поширюються метастази пухлини в плевру. Алергічні процеси пояснюють виникнення туберкульозних плевритів. Найчастіше ексудативному плевриту передує сухою.

Синдром наявності рідини в плевральній порожнині
З’являються скарги на тяжкість переважно в боці, кашель. Виникає зменшення дихальної поверхні легенів в результаті підтискання його запальної рідиною, що пояснює появу в якості компенсації задишки при фізичному навантаженні, а у важких випадках – і в спокої. При огляді виявляється відставання ураженої половини грудної клітини (вона збільшена в обсязі, міжреберні проміжки вибухають) від здорової в акті дихання. Пальпаторно визначається ослаблення голосового тремтіння, оскільки коливання гасяться запальної рідиною і не проходять на поверхню грудної клітки. Спостерігається посилення голосового тремтіння. При перкусії над усією зоною ураження визначається тупий звук. Верхня межа випоту розташовується косо. Вона отримала назву лінії Елліса – Дамуазо – Соколова. Стиснуті ексудатом легке приймає трикутну форму і дає притуплено-тимпанічний звук при перкусії.
Інший трикутник, що дає тупий звук при перкусії, розташовується на протилежній стороні грудної клітки і являє собою проекцію органів середостіння, зміщених запальним випотом. Аускультативно над зоною ексудату дихальні шуми не визначаються; над проекцією підгорнутого легкого спостерігається бронхіальне дихання.
При проведенні рентгенологічного дослідження випіт визначається у вигляді гомогенного затемнення в нижніх відділах легень, межа його розташована косо (якщо всередині плевральної порожнини є ексудат). На рентгенограмі визначається і тінь середостіння, яка зміщена в протилежну випоту сторону.
Інша група симптомів пояснюється запальним характером захворювання. Це лихоманка, температура тіла досягає 39-40 ° С, озноб, сильна слабкість, нездужання, головний біль. В ОАК є запальні зміни – підвищення ШОЕ, лейкоцитоз із зсувом формули вліво, більш виражені при емпіємі плеври. Дуже велике лікувальне та діагностичне значення має плевральна пункція. Вона дозволяє видалити випіт, провести його лабораторне дослідження, уточнити діагноз, ввести в плевральну порожнину розчин антибіотиків. Плевральна пункція має велике діагностичне (лабораторне дослідження ексудату) і лікувальне значення (видалення запальної рідини, введення розчинів антибіотиків).

Посилання на основну публікацію