Бронхофонія

Бронхофонія – це проведення коливань, що створюються при розмовній мові або шепоті в голосовій щілині, що проводяться по бронхіальному дереву і легеневим структурам до місця аускультації. Тобто механізм бронхофонії аналогічний механізму голосового тремтіння.

Методика бронхофонії повторює методику аускультації легень.

Якщо для дослідження бронхофонії використовують розмовну мову, слід мати на увазі, що вона в нормальних умовах вислуховується у вигляді неясного гудіння над областю поширення бронхіального дихання. При дослідженні бронхофонії допомогою шепоту в нормальних умовах отримують такий же результат, як і при використанні розмовної мови. Однак при наявності вогнища ущільнення легеневої тканини слова, вимовлені над ним пошепки, стають неясно помітними. Вважається, що вислуховування шепоту більш чутливо, ніж вислуховування голосової мови. У важких хворих, не здатних голосно вимовити фразу, необхідну для дослідження голосового тремтіння, бронхофонія може бути безперешкодно виконана.

За допомогою бронхофонії можливе визначення більш дрібних вогнищ ущільнення легеневої тканини, ніж при дослідженні голосового тремтіння.

Діагностичне значення бронхофонії аналогічно такому при використанні голосового тремтіння. Таким чином, посилення та ослаблення бронхофонії над усією поверхнею легень або її зміна (локального характеру) мають те ж діагностичне значення, що і аналогічні зміни голосового тремтіння.

Посилання на основну публікацію