Аускультація серця

Аускультація є важливим методом дослідження серцево-судинної системи. Для отримання повної інформації бажано послідовно вислухати хворого в положенні лежачи, стоячи і після декількох фізичних вправ (якщо дозволяє його стан). Вислуховувати необхідно на видиху, щоб не заважали дихальні шуми, або ж попросити хворого дихати не надто інтенсивно (глибоко).
Місця вислуховування різних звукових явищ в серці знаходяться в тісному взаємозв’язку з місцями проекції різних його відділів. Клапани легеневої артерії розташовуються за хрящем III ребра зліва і почасти за грудиною. Місце їх вислуховування знаходиться в II міжребер’ї зліва на краю грудини (рис. 2.10).
Мітральний клапан проектується відповідно місцю прикріплення IV ребра до грудини, однак найбільш зручна точка прослуховування його тону – у верхівки серця.
Аортальний клапан проектується нижче легеневої артерії, т. Е. В області грудини на рівні III межреберья, але вислуховується його тон в II міжребер’ї справа у грудини, що пов’язано з поширенням звукових явищ по току крові, і рідше – в точці Боткіна – Ерба, в III міжребер’ї зліва.
Тристулковий клапан проектується на грудину майже посередині відстані між місцями прикріплення III ребра зліва і V ребра справа. Місце вислуховування тристулкового клапана – в IV міжребер’ї праворуч від грудини.
Вислуховування серця спочатку проводиться у вказаних класичних точках. Починають з верхівки, потім послідовно переносять стетоскоп на місце вислуховування клапанів аорти, легеневої артерії, тристулкового клапана. Після цього необхідно прослухати звукові феномени в точці Боткіна – Ерба і над всією поверхнею серця з метою виявлення екстракардіальних шумів (шуму тертя перикарда, плевроперікардіальних ікардіопульмональние шумів). Потім вислуховуються типові місця проведення шумів серця (аксиллярного область, межлопаточное простір, надключичні області, проекція сонної артерії).

При вислуховуванні серця спочатку звертають увагу на тони, потім на шуми.
Послідовність аускультації серця:
1) мітральний клапан;
2) аортальний клапан;
3) клапан легеневої артерії;
4) трикуспідального клапан;
5) точка Боткіна – Ерба;
6) вся поверхня серця;
7) місця проведення шумів.

На верхівці зазвичай вислуховується Iтон – гучніший, ніж II тон, його тривалість 0,11 с. Потім слід коротка пауза тривалістю 0,2 с (при 75 скороченнях в 1 хв). II тон – гучніший на підставі серця в II міжребер’ї зліва і справа, його тривалість 0,07 с (т. Е. Він коротший I тону). Після слід друга, більш довга пауза тривалістю 0,42 с (рис. 2.11).
I тон вислуховується перед більш короткою паузою, але після довгої. Відповідно II тон вислуховується перед довгою паузою, але після короткої. Зазвичай I тон тривалішим і нижче по тональності, ніж II. На верхівці він збігається з часом виникнення верхівковогопоштовху і, отже, виникає на початку систоли шлуночків в період замкнутих клапанів. Місцем оцінки I тону служить верхівка, яка визначається за верхівковогопоштовху або перкуторно. Оцінка I тону проводиться шляхом порівняння його гучності з гучністю II тону. У нормі I тон голосніше II, тому в медичному документі робиться запис: «I тон не змінено». При патології може спостерігатися ослаблення I тону, коли його гучність зменшується до гучності II тону (на верхівці серця). При стенозі мітрального клапана гучність I тону набагато перевищує гучність II, його тембр специфічно змінюється, що описується як «плескають I тон».

II тон утворюється за рахунок захлопування і напруги півмісяцевих клапанів аорти і легеневої артерії і виникає на початку діастоли (рис. 2.12). Місцем оцінки II тону є II міжребер’ї біля краю грудини зліва і справа. Оцінка проводиться шляхом зіставлення гучності тону праворуч (легенева артерія) і зліва (аорта). У нормі гучність II тону в зазначених точках однакова. Якщо II тон над легеневою артерією голосніше II тону над аортою, кажуть про акцент II тону над легеневою артерією, якщо аналогічний феномен спостерігається надаортою – говорять про акцент II тону над аортою.
Іноді аускультативно сприймається III тон (див. Рис. 2.12).
Він виникає через 0,1-0,2 с після II тону. З моменту закриття півмісяцевих клапанів починається активна релаксація шлуночків. Таке розслаблення продовжується і в момент швидкого заповнення, підтримуючи «просасиваются ефект релаксації», що сприяє швидкому випорожненню передсердь. Під час швидкого заповнення (перша фаза діастоли) відбувається заповнення шлуночків на 80%. Потім настає діастаз, під час якого обсяг шлуночків змінюється мало. В останню фазу діастоли спостерігається активне скорочення передсердь і «вичавлюються» залишилися 20% крові.
III тон виникає в момент закінчення швидкого заповнення. При цьому має значення вібрація всіх серцевих структур. У нормі він може вислуховуватися тільки у молодих людей і астеніків. Він непостійний. Краще вислуховується безпосередньо вухом і в положенні на лівому боці. Виявляється у 43% осіб до 20 років і у 10% осіб старшого віку. На фізіологічний III тон впливають дихання і положення тіла. Найбільш виразно він вислуховується в період видиху, краще – в положенні лежачи. Його слід відрізняти від тону при МС (клацання мітрального клапана). Фізіологічний III тон більш глухий і низький, ніж патологічний.

Посилання на основну публікацію