Декартова система координат

 Координати – сукупність даних, на підставі яких точно характеризується розташування об’єкта.

Рене Декарт (1596-1650) запропонував представляти місце розташування точки на площині за допомогою пари координат.

Для характеристики координат потрібні орієнтири. Цими орієнтирами на площині виступають дві числові осі. Спочатку креслять горизонтальну вісь, її прийнято визначати як вісь абсцис і підписувати буквою х, вказують, що це вісь 0х. Позитивний напрямок осі абсцис прийнято зліва на право та вказується стрілкою.

Наступного креслять вертикально вісь, її прийнято визначати як вісь ординат і підписувати літерою у, вказують, що це вісь 0у. Позитивний напрямок осі ординат прийнято знизу вгору та вказується стрілкою.

Осі перетинаються під кутом 90°, тобто є взаємно перпендикулярними. Точку їх перетину позначають як «0». Точку «0» прийнято вважати вихідною точкою відліку по кожній з осей.

Система координат — це дві взаємно перпендикулярні координатні прямі, які перетинаються в місці, що є початком відліку для кожної з них.

Координатні осі — це прямі, які формують систему координат.

Вісь абсцис (0x) — розташована горизонтально вісь.

Вісь ординат (0y) —розташована вертикально вісь.

Координатна площина — площина, в якій сформована система координат. Для позначення даної площини застосовують x0y.

Цифри, які вказують числові значення на осях розміщують як праворуч, так і ліворуч від осі 0y. Цифри на осі 0x прийнято вказувати внизу під віссю.

Найчастіше одиничні відрізки по осі 0y і осі 0x однакові. Але зустрічаються ситуації, коли вони не рівні один одному.

Осі координат поділяють площину на 4 кута, які позначають як координатні чверті. Чверть, сформована позитивними піввісь (правий верхній кут), прийнято вважати першою (I). Інші чверті (координатні кути) маємо проти годинникової стрілки.

Декартова система координат

Посилання на основну публікацію