Визначення цільової аудиторії

Комунікаційний процес слід розуміти, як інтегрований діалог між підприємствами-виробниками (постачальниками) та їх споживачами, здійснюваний на стадії підготовки до реалізації, власне продажу, покупки продукції і кінцевій стадії – розпорядження. Будь-яка організація бізнесу повинна відповісти на такі питання: “яким чином охопити цільову аудиторію?”, “Яким чином споживачеві зв’язатися з нею?”.

Зазвичай розрізняють 8 базових етапів розробки ефективної комунікаційної програми:

  • 1 – визначення цільової аудиторії;
  • 2 – постановка комунікаційних цілей;
  • 3 – розробка звернення;
  • 4 – визначення комунікаційних каналів;
  • 5 – визначення бюджету;
  • 6 – рішення про комунікації;
  • 7 – оцінювання підсумків комунікацій;
  • 8 – контроль інтегрованих маркетингових комунікацій.

Визначення цільової аудиторії
Даний етап зводиться до формування конкретного уявлення про цільову аудиторію, куди входять потенційні покупці, справжні споживачі, від яких залежить прийняття рішень про придбання продукції; особистостей, групи за інтересами, соціуму.

Специфіка цільової аудиторії: вони володіють вирішальним впливом на прийняття рішення комунікаторами, в якому місці і в який час, яким чином і до кого вони звернуться, в чому саме полягає надається ними інформація.

Маркетологи в першу чергу моніторять ступінь поінформованості аудиторії про продукцію, проводять опитування респондентів про рівень ознайомлення з продукцією і визначають думку про неї.

Якщо переважна частина опитуваних відноситься до продукції фірми негативно, необхідна стратегія подолання проблеми негативного іміджу, потрібно величезна робота і терпіння, оскільки першочерговим імідж фірми зберігається у покупців і після того, як саме підприємство в чому змінилося. Лише у споживача сформується свою думку про товар, він сприймає виключно ту інформацію, яка це думка підтверджує. Щоб досягти зміни сформованого сприйняття, потрібно надати аудиторії відсутні відомості, які можуть принципово змінити погляди аудиторії. Наприклад, приватна клініка ветеринарної медицини, яка спеціалізується на хворобах дрібних тварин, з’ясувала, що кількість її респондентів поступово знижується. Причиною стала кадрово професійна політика підприємства. Значна частина її фахівців (на відміну від конкурентів по бізнесу були людьми досить похилого віку, керівництво не приділяло значної уваги професійному зростанню фахівців, підвищенню їх кваліфікації, впровадження новітніх технологічних і наукових розробок у ветеринарну практику). В результаті цього кількість споживачів їх товарів і послуг істотно знизилося, відбувалося поступове зниження сегмента цільового ринку. У споживача сформувалося негативне ставлення до цієї організації, а саме як до такої, що надає низкоквалифицированную допомогу. Зміна кадрової політики, креативне мислення, впровадження інноваційних розробок поступово сприяли зміні іміджу в позитивну сторону, ця приватна клініка стала сприйматися як сучасний ветеринарно-консультативний центр, що сприяло зростанню обсягу наданих послуг.

Посилання на основну публікацію