Ренкінг (ranking, ранкінг)

Ренкінг (ranking, ранкінг) – ранжування, розташування, розстановка, точне упорядкування по якомусь з наявних ранжируваних показників.

Відмітна риса ренкінгу – це об’єктивність результату ранжирування. На відміну від рейінга, який являє собою суб’єктивну оцінку будь-якого погано вимірного явища, процесу, набору показників; ренкінг є можливість точного отранжірованія вихідного списку з цікавого ранжир показником (ознакою). Рейтинг часто використовується для первинної класифікації, тоді як ренкінг – упорядкування на підставі точних даних.

Ренкінг – це список, таблиця, вибудувана на основі чітко заданого показника, що має однозначно розуміється кількісне вираження. Найчастіше в ренкінгу ранжируваних список вибудовується по спадаючій величини якого-небудь показника.

Показники ренкінгу, на підставі яких здійснюється ранжування, завжди цифрові і можуть бути:

економічні (розмір прибутку, ROI),
натуральні (показник кількісної дистрибуції, обсяг виробництв в штуках готової продукції;
статистичні (чисельність населення, кількість покупок).
Ренкінги застосовуються в економіці, бізнесі, маркетингу, спорті, там, де є необхідність за певним числовому параметру отранжіровать список компаній, претендентів, пропозицій, учасників і т.п. Ренкінг компаній (ренкінг контрагентів) – ранжування компаній-постачальників (покупців) по одному з параметрів: платоспроможності, виручці, рентабельності угод і т.п ..

Близьким до терміну ренкінг є поняття градація – послідовність переходу від одного до іншого з посиленням або ослабленням прояви якої-небудь ознаки.

Існують і інші усталені поняття, що мають відношення до ренкінгу:

ranking element – вищестояща інстанція (-ий орган)

ranking member – найстаріший член (за віком, статусом), високопоставлений; котра займає високе становище.

Посилання на основну публікацію