Ефективність сприйняття і розуміння текстів масової комунікації

1. Фактори, що впливають на процес сприйняття і розуміння текстів масової комунікації

1) Характеристики особистості, яка виступає в якості суб’єкта сприйняття і розуміння;

2) параметри тексту і тієї реальності, яка в цьому тексті відбивається;

3) особливості ситуації, в якій протікає процес сприйняття і розуміння

2. Особистісні чинники

Особистість сприймає і переробляє інформацію як цілісна система, що володіє індивідуальними психофізіологічними, психологічними і соціальними особливостями

3. Установка сприйняття

Це найважливіший з діючих при контакті споживача з інформацією механізмів. Він залежить від фундаментальних компонентів свідомості людей (перш за все, від світогляду, а також узагальнюючих характеристик громадської думки), готовності, схильності реагувати певним, відповідним їх позиціях чином на інформацію. Установки зумовлюють характер сприйняття

4. Перший етап роботи установок сприйняття – пошукові операції

В ході пошукових операцій відповідно до життєвими позиціями, прагненнями і цінностями реципієнтів вибирається джерело інформації і визначається ставлення до нього і до його складових (рубриками, розділами, авторам і т.д.). На даному етапі виникає попередня оцінка можливостей інформативності опинилися в полі сприйняття творів. Відповідно до цього визначається головний предмет сприйняття, а все інше живе на його периферії.

5. Другий етап роботи установок – власне сприйняття

Включаючись в процес контакту з інформацією, установки зумовлюють: 1) відбір відомостей (селективність сприйняття); 2) їх значимість для реципієнтів; 3) «передачу» на зберігання (селективність запам’ятовування)

6. Принципи сприйняття, що діють на другому етапі

1) принцип настороженості (проявляється в тому, що інформація, що несе відомості про загрозу, яка зачіпає життєві інтереси реципієнтів, приймається найбільш повно і осмислюється швидше за все, надаючи найвищу вплив);

2) принцип резонансу (відповідно до нього інформація, що відповідає запитам, прагненням, побажанням реципієнтів, сприймається легко, швидко, правильно);

3) принцип захисту (проявляється в тому, що не що з інтересами і потребами реципієнтів, або тим більше що суперечить їм інформація освоюється погано, повільно, піддається спотворення)

7. Припинення контакту з інформацією (тобто завершення читання або перегляду)

Чи не означає, що її сприйняття закінчено, оскільки установки визначають і постдіспозіціонние дії

8. Третій етап сприйняття – постдіспозіціонние дії

В ході цього етапу виявляється «післядія» сприйнятого раніше, йде переробка інформації, її включення (нерідко в боротьбі з втратами) в систему свідомості, в тій чи іншій мірі перебудовується під впливом сприйнятого

9. Найбільш вірно, повно і легко засвоюються інформація

Це інформація, яка сприяє посиленню позиції групи, що зміцнює позиції реципієнтів, що веде до малих змін їх установок і поглядів. Якщо ж потрібно передати аудиторії інформацію конверсійного характеру (тобто таку, що суперечить сформованим уявленням), потрібно спиратися на інші сторони свідомості, інші цінності та прагнення реципієнтів

10. Ефекти, до яких вдаються, щоб спертися на інші сторони свідомості, інші цінності та прагнення реципієнтів

1) Ефект ореолу (коли конверсійно націлена інформація виходить від особи, учасника, якому аудиторія довіряє); 2) ефект впевненості; 3) ефект сталості (баражування), коли потрібна інформація з незмінною постійністю доноситься до аудиторії; 4) ефект когнітивного дисонансу; 4) ефект засипання (гіпноз) і ін.

11. Ефект когнітивного дисонансу [30]

Когнітивний дисонанс – це стан, який виникає в ситуації, коли людина одночасно в своєму розпорядженні кілька психологічно суперечливими «знаннями» (думками, поняттями) про один об’єкт. Існування дисонансу викликає прагнення зменшити його або перешкодити його зростанню. Прояв цього прагнення включає: або зміна поведінки (зміна знань), або обережне, вибіркове ставлення до нової інформації. Ефекту когнітивного дисонансу реально досягти за допомогою зміни поведінки (знань, думок, понять)

12. Увага реципієнта до інформації

Залежить від її значущості для реципієнта. При цьому, чим вище увагу: 1) тим більше в процесі сприйняття помічається подробиць (аналітичний ефект); 2) тим сильніше враження (що фіксує ефект); 3) тим виразніше сприйняття (що підсилює ефект). Тому, щоб викликати високий рівень уваги, потрібно спиратися на такі орієнтири, які викличуть увагу. Подавати відомості потрібно так, щоб вони були насичені привертає увагу інформацією

13. Найпростіше і дуже ефективне рішення по залученню уваги (і його утриманню)

Можливо за допомогою використання особливостей мимовільного уваги. Воно базується на гострому орієнтовному рефлексі: рефлекс «що таке?». Цей рефлекс є мимовільної реакцією на незвичне, незвичне, саме по собі впадає в очі в «інформаційному полі» (така дія справляє сенсація)

14. Дійсно активну і «розуміє» сприйняття

Починається, коли реципієнтам зрозуміло глибоке значення інформації. Так відбувається перехід до довільної уваги з глибинними областями свідомості аудиторії

15. Максимально ефективне сприйняття

Можливо лише в разі, коли з’єднуються обидва види уваги – спостерігається поєднання привабливості і важливості повідомлення. Однак і в цих умовах механізми уваги діють так, що перемикання і відволікання уваги опиняються неминучими. Тому розповідь треба урізноманітнити: чергувати плани, вводити «освіжаючі» відступу, чергувати серйозне і гумор, викладати основну думку твору розосереджено, варіативно, але обережно, щоб не вплинути на засвоєння головного

16. Оптимізація сприйняття масової інформації

Передбачає врахування розуміння і запам’ятовування

17. Пом’якшення освоєння інформації

Його можна досягти, якщо інформація буде «пред’являтися» відповідно до правила руху від цікавого факту до головного висновку, від явища до сутності, від сенсаційного до закономірного і т.д. Причому важливо, щоб аудиторія бачила в автора «свого представника», з яким цікаво і корисно спілкуватися. Наприклад, заголовки «комплекс» (заголовок, підзаголовки, що пояснюють врізки і т.д.) на рівні первинного синтезу дає загальне уявлення про найбільш значущу для аудиторії. А подальше оповідання представляє розгортання системи подробиць, з освоєння яких виникає вторинний синтез, деталізує концепт твору. Це стосується великих матеріалів. А в більш дрібних матеріалах часто спочатку повідомляється про найголовніше, потім робиться докладний виклад, а після цього знову повторюються головні судження

18. Фактори, що справляють суттєвий вплив на процес сприйняття (як і на весь процес переробки інформації)

1) Діяльнісний статус індивіда; 2) його соціальний статус, пов’язаний з приналежністю суб’єкта сприйняття до певної соціальної (професійної, класової і т.п.) середовищі; 3) соціокультурний статус; 4) психологічні особливості особистості

19. Діяльнісний статус людини

Має великий вплив на нього як на суб’єкта сприйняття і розуміння. Це положення ілюструє приклад з книги інженера А.К. Енгельмейера «Теорія творчості (СПб, 1910):« Представникам різних професій було запропоновано прочитати слово, в якому були пропущені всього дві літери: Подоння. Відповіді вийшли вельми різноманітні. Вчений прочитав «докладний», лікар – «підшкірний», моряк – «підводний», коваль – «підковування», секретар Селянського банку – «подвірний» і т.д.

20. Характер розуміння

Залежить від професійних організацій індивіда і заходи його володіння професією. Наприклад слово «синхрофазотрон» копірайтер зрозуміє по-своєму, інженер – по-своєму. Це ж стосується тексту про нього. По-різному зрозуміють це слово досвідчений і початківець конструктор

21. Вплив соціальних характеристик індивіда на процес переробки інформації

Виражається в тому, що зміст будь-якого сприйманого повідомлення буде інтерпретуватися з позицій групових інтересів. Відбір і інтерпретація сигналів, що виходять від інформації, залежать від очікувань людини, які купуються в організованому суспільстві

22. Соціокультурний статус людини

Сприйняття і переробка інформації здійснюються людиною на основі вже наявних у його свідомості норм, цінностей, знань, в міру його загальних і спеціальних здібностей. Свідомість людини, який сприймає і переробляє інформацію, може бути представлено як єдність трьох сторін: 1) сукупності уявлень і вражень про реальну дійсність, в якій даний читач живе і діє; 2) сукупності соціокультурних зразків, тобто його ціннісних уявлень (етичних, естетичних, ідеологічних і т.д.) 3) сукупності знань, якими володіє індивід і за допомогою яких він пояснює все, що відбувається навколо нього. Кожен з цих світів виступає в якості особливого фільтра сприйняття інформації і програмує особлива вимога до тексту масової комунікації

23. Належність людини до певної соціокультурної системі

Значною мірою визначає зміст підсистем свідомості. П.П. Сноу ділив споживачів інформації на дві групи, які отримали в літературі назви «фізиків» і «ліриків». «Фізики» – представники науково-технічної інтелігенції, «лірики» – представники гуманітарної культури. А. Моль розрізняв в західній культурі два типи культури: «гуманітарну» і «мозаїчну».

Гуманітарна культура відрізняється впорядкованістю, ієрархічністю, передбачає виділення деяких головних предметів для роздумів.

Мозаїчна культура – це своєрідний повсть: знання складаються з розрізнених уривків, пов’язаних простими, часто випадковими відносинами. Такі уривки не утворюють впорядкованої логічної структури, але вони мають силу зчеплення. Ця сила надає «екрану знань» певну щільність, компактність не меншу, ніж у «тканеобразного екрану» гуманітарної освіти. У мозаїчної культурі знання формуються в основному не системою освіти, а засобами масових комунікацій.

Належність людини до того чи іншого соціального прошарку впливає на загальну установку зі ЗМІ

24. Психологічний статус людини

Істотно впливає на переробку інформації. Деякі люди висловлюються дуже складними, химерними пропозиціями, люблять розмовляти на абстрактні теми і терпіти не можуть ні простий мови, ні простих, конкретних життєвих проблем. Інші люди сприймають лише спрощену, примітивну інформацію, вони принципово не сприймають абстрактного теоретичного знання. Через унікальність кожної людини, мізки у кожного влаштовані по-своєму. Тому потрібна диференційована інформаційна діяльність, що враховує особливості переробки інформації різними людьми

25. Розуміння як процес і як результат

Тісно пов’язане не тільки з інтелектуальної, а й емоційної зрілістю людини. Рівень емоційної включеності особистості в процес розуміння «підстьобує» цей процес, включає такі рівні свідомості і підсвідомості, які у неемоційно людини залишаються запечатаними

26. Якість (глибина, адекватність) сприйняття споживачем інформації тексту масою комунікації

Визначається не просто тим змістом, який був закладений в текст його творцем, а й соціальної, психологічної, комунікативної (інформаційно-семіотичної) позицією читача (глядача, слухача), яка визначається, в кінцевому рахунку, системою здійснюваних ним діяльностей

27. Різниця людей по перспективі, в якій вони сприймають одні й ті ж об’єкти

Неможливо побачити один і той же об’єкт в точності таким же, як його бачить інша людина. Навіть якщо спробувати встати на позицію іншої людини, можна помилитися. Жоден читач не в змозі абсолютно адекватно сприйняти думки, закладені в тексті його творцем. Але і творець також не здатний повністю змоделювати сприйняття читача і передбачити можливі спотворення його думки. У деяких випадках читач вичитує з тексту не те, що хотів сказати автор, а лише те, що він хоче прочитати. В інших ситуаціях читач виявляє в тексті більш глибокий сенс, ніж той, який суб’єктивно усвідомлювався автором

28. Розуміння змісту твору

Чи не тотожне простого відтворення його породження. Можливість заняття по відношенню до тексту зовнішньої позиції уможливлюють виявлення в тексті таких шарів сенсу, яких не було в свідомості автора

29. Виявлення глибинного об’єктивного сенсу читачем

Вимагає від нього не тільки наявності певної позиції по відношенню до тексту, а й уміння здійснювати об’єктивний аналіз тієї функції, яку покликаний виконати даний текст. Йдеться про ситуації, коли видима картина насправді не тільки не збігається зі справжнім станом справ, але і глибоко спотворює, містифікує дійсність. Тоді читачеві треба проникнути крізь сумлінно відтворену автором тексту, але невірно зрозумілу їм дійсність в її справжньої сутності (тобто до тих сенсів, яких в явній формі в тексті немає)

30. Ефективність сприйняття і розуміння тексту

Багато в чому залежить від особливостей самого тексту. Серед цих особливостей найважливіше значення мають близькість змісту тексту інтересам і потребам читача, якість змісту і труднощі тексту

31. Параметри, за якими оцінює аудиторія текст масової інформації

1. Параметри, пов’язані з інструментальної роллю тексту, ступенем його корисності, можливістю використання його змісту.

2. Параметри, пов’язані зі ступенем адекватності змісту тексту тієї дійсності, яку знає аудиторія.

3. Параметри, пов’язані з майстерністю, досконалістю, професіоналізмом, авторитетом творця даного тексту

32. Близькість змісту тексту інтересам і потребам читача

Визначається діяльнісних, соціальними, соціокультурними та психологічними параметрами тексту і читача

Посилання на основну публікацію