Звільнення Тассо. «Завойований Єрусалим»

Незважаючи на все, жаль про його нещасну долю було загальним. Папа, кардинал Альбані, великий герцог тосканський, герцог і герцогиня урбінських, герцогиня мантуанскими, все государі династії Гонзага, місто Бергамо, який вважав себе батьківщиною Тассо, упрошували герцога Альфонса пом’якшити його доля. Герцог довго залишався невблаганним. Нарешті в 1586 році він віддав Тассо своєму родичу Вінченцо Гонзага, герцогу мантуанскими, який обіцяв доглядати за поетом так уважно, що він не зробить шкоди нікому. Торквато був прийнятий герцогом мантуанскими і всім двором з найбільшими почестями, з щирою люб’язністю. Але він вже дійсно був душевнохворим: дев’ять років поневірявся він по Італії, що не уживаясь ніде.

Тассо продовжував працювати. Він закінчив поему «Флоріданте», розпочату його батьком; переробив свою трагедію «Торрісмондо», надрукував її (в 1587), поїхав в Бергамо, звідти (в 1588) через Рим – в Неаполь просити про повернення конфіскованого майна батька і матері. Торквато став переробляти свій «Звільнений Єрусалим», виправляв помилки, помічені критикою, але псував при цьому і все хороше в поемі. У 1593 він видав цю переробку, в якій до колишніх двадцяти пісням було додано ще чотири. Перероблену поему він назвав «Завойований Єрусалим» (Gerusalemme conquistata). Вона – твір хворої людини. Останній поетичний працю Тассо, «Сім днів творення світу» (Le sette giornate del mondo creato), теж не має поетичного гідності. Ця поема – переповнене схоластикою перекладення біблійної розповіді в вірші без рим.

Посилання на основну публікацію