“Зоря прощається з землею” – аналіз вірша Фета

“Зоря прощається з землею” – один з найвідоміших творів Афанасія Фета. Він переповнений щирістю, ніжними почуттями, переплетенням чистої любові і смутку. Що не дивно, адже вірш був присвячений померлої коханої письменника. Ретельний аналіз вірша дозволить кожному школяреві, який вивчає його на літературних уроках в 6 класі, розібратися з глибинним змістом кожного авторського слова.

Короткий план для аналізу

Перед тим як приступити до аналізу, необхідно кілька разів перечитати твір, щоб зрозуміти, чи дійсно мова в ньому йде лише про вечірні пейзажі або про щось більш глибоке. Після цього можна починати аналізувати вірш за наступними пунктами:

  • Історія створення.
  • Тематика вірша.
  • Композиційні основи.
  • Віршований розмір, жанр.
  • Художні прийоми і засоби виразності.

Склавши чітку структуру, можна починати докладніше розглядати кожну тезу, заглибившись в історію написання, стилістику і тему, композицію.

Створення твору

Вірш був написаний Афанасієм Фетом в 1858 році. На той час пройшло вже вісім років з моменту смерті його коханої Марії Лазич, але гіркота втрати його не залишала. Почуття закоханих були взаємними.

Попри розставання за кілька місяців до трагічної події, письменникові було складно пережити це. Про втрату коханої жінки він згадував до самої своєї смерті. Значущим в його письменницькій кар’єрі став цей твір. Зоря – це якийсь символ йде любові.

Але написанню вірша передувало чимало й інших подій.

Молодий Фет пережив чимало поганого до зустрічі з Марією Лазич:

  • його позбавляли права спадкування;
  • у нього забрали титул;
  • він проходив військову службу, яку кинув якраз на рік написання вірша.

Поет хотів одружитися з коханою, але через всі поневіряння просто не вистачало грошей на організацію весільного торжества. Попри це, Марія беззавітно любила бідного письменника, відповіла на його пристрасть, враховуючи становище, ставилася з розумінням до ситуації. Він не розумів, як можливо було зустріти таку дівчину.

Молода пара тішила себе надіями на щасливе майбутнє, яким не судилося збутися. Спершу їм довелося розлучитися через те, що батькові Марії не подобався Афанасій. Він виставив жорсткий ультиматум, якому дочка пішла. А вже через кілька місяців муза Фета зникла – вона померла при досить дивних обставинах. Її сукня з кисеєю різко загорілася. Причиною смерті стали численні опіки. Сталося це в 1850 році.

Марія Лазич була родом з небагатої родини. Афанасій Фет зовсім був бідний. Після смерті коханої поет шкодував про те, що так і не одружився, посилаючись на гроші. Відмовившись від любові через небажання змушувати дівчину мучитися від безгрошів’я, їх відносини наздогнало ще більше нещастя.

Вірш» Зоря прощається із землею «став частиною збірки»Вечори і ночі”. Цим поет показав, що довгі роки страждав і сумував за коханою жінкою, не переживши почуття радості до кінця.

Тематика вірша

Розглядаючи вірш “Зоря прощається з землею” Фета, аналіз варто починати з тематики. Тема твору базується на міркуваннях про життя і смерть. Тут же автор розглядає природну красу і її загадковість.

Автор дивиться вдалину, спостерігає за тим, як закінчується день, як зоря ховається за земельним покривом, а останні сонячні промені висвітлюють собою лісові дерева.

Поступово сонце ховається за горизонтом. Промені гаснуть, а деревний покрив ховається в мороці. Після цього автор міркує над тим, що день і ніч тотожні життю і смерті. Спершу ти яскраво сіяєш, осяяний сонцем, а потім затухаєш, опускаючись в землю.

При цьому такий пейзаж не може не захоплювати. Адже скоро прийде ранок, а з ним новий день.

Композиційні основи

Вірш складається з двох частин. У першій оповідач говорить про те, що така картина викликає передчуття дива. Радісні рядки проглядаються в двох початкових строфах. Письменник розповідає про романтичність відкривається пейзажу, улюбленого закоханими.

Але передчуття радості і щастя змінюється різко сумною картинкою стихає, втрачає свої фарби лісу, що і описується в другій частині твору. Дерева занурюються в морок, нічний сон. В кінці (в останній строфі) автор зводить все до Надії. Адже Захід Сонця – це не кінець наших буднів. За ніччю приходить Світанок, що народжує нове почуття радості. Багато хто припускає, що в цьому закладений і дещо інший потаємний сенс, що письменник дотримувався думки про реальність загробного життя, де б він міг зустріти свою кохану після смерті.

Віршований розмір і жанр

Вірш написаний ямбом з перехресним римуванням. При цьому використовується чергування Рим чоловічого і жіночого типу.

Це допомогло красномовніше розповісти читачам про авторське уявлення подвійності людського життя. Написана словами картина чимось нагадує малюнки маслом в стилі Імпресіонізм.

Сам вірш по собі вельми ліричний. Ліричний вірш містить в собі красиву пейзажність і філософські роздуми. За допомогою природних явищ і побачених пейзажів автор висловлюється, говорить про свої роздуми, що стосуються власної долі, неминучості смерті, радості життя. Письменник намагається розповісти читачам про свою нещасну долю через образи.

Засоби виразності

Автором для посилення ефекту і максимальної передачі закладеного в слова сенсу використовуються епітети, уособлення, антитеза і метафори. Попри настільки велике перерахування, вірш не може похвалитися безліччю виразних засобів. Але всі вони спрямовані на художність твору, що бажає вірш неймовірно ємним і наповненим змістом.

Афанасій Фет задіє наступні художні засоби і засоби виразності:

  • Епітет. Наприклад, пишний вінець, що позначає крону дерев. Або подвійне життя, що говорить про ту саму подвійності зорі.
  • Уособлення. Автор дійсно намагається наділити душею природу, про це говорить назва вірша. Немов Зоря дійсно жива і прощається з землею. Або, наприклад, рядок про купання дерев своїх пишних вінців.
  • Антитеза, що протиставляє дерева, що люблять рідну землю, від якої живлять силу, які прагнуть вгору за сонцем.
  • Метафори, наприклад в рядку про згасаючих променях.

Аналізуючи вірш, не можна не згадати про піднесеність лексики, що допомагає поетові розкрити тематику урочистості моменту переходу дня в ніч і назад. Своєрідна риторика і вигуки виступають в якості помічників демонстрації захоплення перед красотами природи і навколишнього світу.

Все це дозволило автору створити надихаючий, навіваючий оптимізм і віру в щасливе майбутнє за будь-яких обставин вірш.

Посилання на основну публікацію