Жанр твору «Капітанська дочка»

Багато читачів думають, що «Капітанська дочка» – це всього лише розповідь, проте вони помиляються: не може твір такого обсягу належати до малій прозі. А ось повість це чи роман – питання відкрите.

Сам письменник жив за часів, коли до повноцінних великим епічних жанрів відносили лише ті багатотомні праці, які за обсягом можна порівняти з «Анною Кареніної», наприклад, або з «Дворянським гніздом», тому він без сумнівів називав своє творіння повістю. У радянському літературознавстві теж так вважалося.

Однак твір має всі ознаки роману: дія охоплює довгий проміжок часу з життя героїв, в книзі безліч другорядних персонажів, описаних в подробицях і безпосередньо не відносяться до головної сюжетної лінії, протягом розповіді дійові особи переживають духовну еволюцію. Крім того, автор показує все стадії дорослішання Гриньова, що теж недвозначно вказує на жанр. Тобто, перед нами типовий історичний роман, так як письменник під час роботи над ним взяв за основу факти з минулого і то наукове дослідження, яке зробив, щоб зрозуміти феномен селянської війни і донести його до нащадків у формі об’єктивного знання.

Але на цьому загадки не закінчилися, потрібно буде визначитися, що за напрям стоїть біля витоків твори «Капітанська дочка»: реалізм чи романтизм? Колеги Пушкіна, зокрема, Гоголь і Одоєвський стверджували, що його книга більше всіх інших вплинула на розвиток реалізму в Росії. Однак на користь романтизму говорить той факт, що за основу взято історичний матеріал, а в центрі уваги читача знаходиться суперечлива і трагічна особистість бунтівника Пугачова – точь-в-точь романтичний герой. Тому обидві відповіді будуть вірні, адже слідом за успішним літературним відкриттям сонця російської поезії Росію накрила мода на прозу, причому реалістичну.

Посилання на основну публікацію