Жанр і напрямок повісті “Шинель”

М.В. Гоголь є одним з найяскравіших представників критичного реалізму в російській літературі. Своєю прозою письменник задає особливий напрямок, саркастично назване критиком Ф. Булгаріним «Натуральна школа». Для цього літературного вектора характерно звернення до гострих соціальних тем, що стосуються бідності, моралі, класових взаємин. Тут же активно розробляється образ «маленької людини», що став традиційним для письменників 19 століття.

Більш вузьке спрямування, характерне для «Петербурзьких повістей» – фантастичний реалізм. Такий прийом дозволяє автору найбільш ефектно і оригінально впливати на читача. Він виражається в змішуванні вигадки і реальності: реальне в повісті «Шинель» – це соціальна проблематика царської Росії (бідність, злочинність, нерівність), а фантастичне – привид Акакія Акакійовича, який грабує перехожих. Зверталися до містичного початку Достоєвський, Булгаков і багато інших послідовники цього напряму.

Жанр повісті дозволяє Гоголю лаконічно, але досить яскраво освітити кілька сюжетних ліній, позначити безліч актуальних соціальних тем і навіть включати мотив надприродного в свій твір.

Посилання на основну публікацію