Запорізька Січ: її вдача і звичаї

Повість «Тарас Бульба», написана Гоголем, описує події відбуваються, в середовищі запорізьких козаків. Запорізька Січ представляється козацькою республікою зі своїми порядками і звичаями. Це своєрідне царство свободи і рівності. Автор протягом всієї повісті прославляє закони цієї землі. Він називає Січ «гніздом», звідки з’являються горді і міцні воїни, а також місцем, звідки на всю Україну поширюється воля і козацтво.

Запорізька Січ в повісті описана як місце дозвільного існування. Тут весь час проходять урочистості та гуляння, але при цьому зберігаються строгі і справедливі закони. Козаки вважалися народом вільним і розглянемо, і місце, де вони могли по-справжньому відчувати себе як вдома, було саме в Запоріжжі. Сюди з усієї України приїжджали козаки в пошуках притулку. Старі козаки приїжджали провести час зі старими друзями. А молоді тут могли набратися досвіду у старшого покоління.

Так вчинили і головні герої п’єси – Тарас Бульба з синами Остапом і Андрієм. Старий козацький полковник давно не бачив давніх бойових товаришів і дуже скучив за ним. Для синів же він вважав Запоріжжя кращої «школою життя». Січ зустріла їх дружелюбно трудовими буднями. Відразу при в’їзді вони побачили більше двадцяти кузень, звідки видавався оглушливий стукіт ковальських молотів. Це і зрозуміло. Адже для того, щоб одягати сотні тисяч козаків була потрібна робота багатьох ковалів.

Крім ковалів на вулицях зустрічалися і кожум’яки, милися своїми сильними руками волові шкури. Були і добувачі руди, і торговці порохом, і будівельники судів. Сам же місто представляв собою сувору фортецю, де готували молодих воїнів. Тут не давалося багато часу на навчання. Молоді козаки відразу приступали до боїв, які тут майже не припинялися. У перервах вони не любили братися за навчальні дисципліни, тільки за стрілянину і іноді за кінські перегони. До того ж їм потрібно було опанувати шаблею, влучною стрільбою, рукопашним боєм та іншими корисними вміннями.

Запорізька Січ відрізнялася суворими звичаями і законами. Так, наприклад, за крадіжку козака могли забити на смерть, за борги могли прикувати ланцюгами, поки хто-небудь з товаришів викупить або не віддасть борг. Однак найстрашніше покарання було передбачено за вбивство. За це козака могли заживо поховати з труною вбитого ним чоловіка. Вважалося, що такі суворі закони вчили молодих воїнів поважати один одного, бути мужніми і стійкими. Саме ці якості були необхідні справжньому козакові. Жорстоке покарання чекало і зрадника віри і батьківщини. З цієї причини Тарас Бульба власноруч убив свого молодшого сина Андрія.

У наш час Запорізька Січ асоціюється з билинними богатирями, що увійшли в історію своєї хоробрістю і відданістю батьківщині. Всім відомо, як героїчно вони проявляли себе в боротьбі із загарбниками. В якійсь мірі саме козацтво вплинуло на формування національного менталітету. Багато козацькі звичаї не завадило б відновити, так як вони є гідним прикладом наслідування.

Посилання на основну публікацію