Загадка російського мужика в поемі «Кому на Русі жити добре»

У тексті поеми М. Некрасова «Кому на Русі жити добре» особливу увагу відведено моральним проблемам, які були набагато важливіше соціальних. Людина, яка усвідомила свій гріх, свою вину і прагнути до його виправлення, спокути, морально може вилікуватися і оздоровитися.

На думку простої людини, не багатство є щастям, а спокій і мир на душі. Не дарма, один з героїв поеми – Гирин, мало не позбавив себе життя через ті вчинків, які колись зробив. А інший персонаж – Савелій навіть зміг залишити рідний дім, щоб потрапити в монастир і вимолити свої гріхи.

У тексті поеми Микола Олексійович створює і зовсім інший, протилежний тип селян. Їх називають холопами. Вони тішаться від того, що можуть доїдати за своїми господарями різноманітні ласі частування і допивати залишки вина в келиху. Таким огидним героєм виступає раб графа Переметьева. Своїм зарозумілим ставленням до оточуючих, низькими звичками, разбалованность від подачок пана, цей герой викликає тільки негативне ставлення.

Схожі на нього і руйнівний маєтку, з якими читач може познайомитися в розділі «Крестьянка». Вони затоптують доріжки в саду, псують садові скульптури.

На думку Миколи Некрасова, гірше холопа і бути не може. Дивна мужицька душа. Дуже загадкова ситуація з Яковом, який за образу пана, не його покарав, а себе. Вирішив Яків звести рахунки з життям прямо на очах кривдника і повісився в його присутність. Нехай тепер той жах, який пан побачив, запам’ятається і мучить його до кінця днів.

Некрасов неодноразово піднімає питання про відплату, про те, що потрібно відповідати за свої вчинки і жити по совісті. Адже проблема моральності живе в душі і, в разі гріха, терзає людину зсередини.

Посилання на основну публікацію