Які поради Володимира Мономаха я вважаю важливими і чому?

«Повчання» Володимира Мономаха належить до повчальною дидактичної прозі давньоруської літератури XI-XII століття. Особистість автора багатогранна і добре розкрита в творі. Будучи не простою людиною, а князем, Володимир Мономах мав багатий досвід, щоб звернутися до дітей і іншим нащадкам з повчальною промовою. Різновид прози у вигляді повчання була популярною для давньоруської літератури.

Володимир Мономах став київським князем в 1113 році. За дванадцять років правління він зробив багато корисного для держави і її жителів. Князь сприяв зменшенню міжусобних чвар. Його турбота про населення проявилася в полегшенні стану закупів, скасування боргового рабства. Такі реформи заспокоїли галасом народ. Володимир Мономах здійснив чимало успішних походів на половців, захистивши Русь. Однак, будучи відмінним військовим стратегом, він вважав за краще зберігати мир, з чим пов’язані укладені ним численні мирні договори.

З «Повчання» читач так само може дізнатися про захоплення князя полюванням. Він описував, як часто бував в небезпеці при лові диких звірів. Але справжній правитель не повинен боятися небезпеки. Це стосувалося як полювання, так і військових битв.

Володимир Мономах писав свій твір, посилаючись на інші важливі книги того часу. Біблія займає особливе місце в «Повчанні. Автор дотримувався християнської моралі.

«Повчання» можна розглядати і як джерело мудрих порад. Автор дає поради в першу чергу своїм дітям. Однак кожен читач може почерпнути тут щось для себе. Більшість рад відповідають християнській моралі.

Які поради варто вважати найважливішими? Я вважаю важливими абсолютно всі поради, залишені Володимиром Мономахом в «Повчанні». Однак першорядне значення мають повчання дотримуватися головні християнські заповіді. Чи не заподіювати людям зла, а творити лише добро – ось що найважливіше.

Князь радить «не запишався». Ця рада він підкріплює особистим прикладом у вступній промові, зверненої до дітей. Він просить не сміятися над його рукописом. Свої заслуги він применшує, проявляючи таким чином справжню скромність.

Дуже діловою є рада не лінуватися. Князь розумів, що лінь – це порок, який не дає людині розвиватися.

Рада, який повинен виховувати в людях доброту і співчуття, – це допомагати всім, хто просить. Напоїти і нагодувати прохача – ось обов’язок справжнього людини.

Володимир Мономах дає так само і практичні поради. Він пише, що не можна знімати зброю поспіхом. Можна завдати шкоди собі, ігноруючи правила безпеки. Рада не топтати чужі посіви – теж має практичну цінність. Володимир Мономах часто подорожував, намагаючись зміцнити дружні зв’язки з іншими державами. Тому він радить бути ввічливими та обережними в іншій країні. З послами в своїй країні князь був чемний, піклуючись про поширення свого доброго імені.

Автор дає важливі поради дітям та іншим нащадкам, які корисні і сучасним читачам.

Посилання на основну публікацію